Арно де Пальєр

Арно́ де Пальє́р (фр. Arnaud des Pallières; нар. 1 грудня 1961, Париж, Франція) — французький кінорежисер та сценарист.

Арно де Пальєр
фр. Arnaud des Pallières
Арно де Пальєр у 2008 році
Дата народження 1 грудня 1961(1961-12-01) (60 років)
Місце народження Париж, Франція
Громадянство  Франція
Професія кінорежисер, сценарист
Роки активності 1991—наш час
IMDb ID 0220774
Арно де Пальєр у Вікісховищі

Біографія

Арно де Пальєр народився 1 грудня 1961 у Парижі, Франція. З 16-ти років працював у театрі, зігравши низку ролей та здійснивши кілька постановок як режисер, паралельно вивчаючи літературознавство в інституті. Кінематографічну освіту здобув в кіношколі La Fémis. У 1988 році для участі у своїй першій студентській кінороботі «Жиль Делез: Що таке акт творіння?» Де Пальєр запросив Ганса-Юргена Зіберберга, Мануеля де Олівейру та Жиля Делюза. Після цього він зняв з десяток короткометражок.

Свій перший повнометражний фільм «Майбутнє Дренсі» Арно де Пальєр зняв у 1997 році. Стрічка є історичним, філософським і поетичним дослідженням геноциду євреїв і його сліди в сучасному світі.

Другий художній фільм кінорежисера «Прощавай» (2003) з Майклом Лонсдейлом, Орор Клеман, Лораном Люка і Олів'є Гурме оповідає кілька історій про негостинність Франції та байдужість до долі нелегальних іммігрантів, відправлених назад в країну їхнього походження.

Фільм Арно де Пальєра 2008 року «Парк», політична та меланхолічна адаптація роману Джона Чівера з Сержі Лопесом та Жан-Марком Барром, був презентований на Венеційському кінофестивалі 2008 року.

У 2013 році Арно де Пальєр поставив історичну драму «Міхаель Кольхаас» за мотивами однойменного твору Генріха фон Клейста з Мадсом Міккельсеном у головній ролі. Стрічка брала участь у змаганні за Золоту пальмову гілку в основній конкурсній програмі 66-го Каннського міжнародного кінофестивалю (2013)[1] та була номінована в 6-ти категоріях на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» 2014 року, отримавши дві нагороди[2].

Шостий повнометражний фільм Арно де Пальєра «Сирота» вийшов на французькі екрани у 2017 році. Для виконання головних ролей режисер запросив Адель Енель, Адель Екзаркопулос, Джемму Артертон, Джаліля Леспера та Ніколя Дювошеля. Фільм претендував на головну нагороду — Золоту мушлю за найкращий фільм — на Міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні 2016 року. У липні 2017 року фільм було відібрано для участі в міжнародній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю у змаганні за головний приз — Золотий Дюк[3][4]

Фільмографія
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Мантажер
1987Жиль Делез: Що таке акт творіння?Gilles Deleuze: Qu'est ce que l'acte de creation?
1991к/мСад щастяLe jardin du bonheur
1995т/сВеликі письменникиUn siècle d'écrivains
1997Майбутнє ДренсіDrancy Avenir
2000Здоров'я і красаSoins et beauté
2003ПрощавайAdieu
2008ПаркParc
2010к/мДіана ВеллінгтонDiane Wellington
2011Пил АмерикиPoussières d'Amérique
2013Міхаель КольхаасMichael Kohlhaas
2016СиротаOrpheline

Визнання
Нагороди та номінації Арно де Пальєра[5]
Рік Категорія Фільм Результат
Стокгольмський міжнародний кінофестиваль
2008 Бронзовий кінь Парк Номінація
Фестиваль короткометражних фільмів у Клермон-Феррані
2011 Спеціальна згадка журі Діана Веллінгтон Нагорода
Спеціальна згадка молодіжного журі Нагорода
Каннський міжнародний кінофестиваль
2013 Золота пальмова гілка Міхаель Кольхаас Номінація
Брюссельський європейський кінофестиваль
2013 Золотий Ірис Міхаель Кольхаас Нагорода
Міжнародний кінофестиваль фільмів про море
2013 Приз Жаба за найкращий французький фільм Міхаель Кольхаас Нагорода
Гавайський міжнародний кінофестиваль
2013 Приз EuroCinema за найкращий фільм Міхаель Кольхаас Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2016 «Золота мушля» за найкращий фільм Сирота Номінація
Одеський міжнародний кінофестиваль
2017 Гран-прі Золотий Дюк Сирота Номінація
Премія «Люм'єр»
2018 Найкращий фільм Сирота Номінація
Найкращий сценарій Сирота (спільно з Крістель Бертева) Номінація

Громадська позиція

У 2018 підтримав звернення Асоціації режисерів Франції на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[6]

Примітки
  1. 2013 Official Selection. Cannes. 20 квітня 2013. Процитовано 14 травня 2017.
  2. César 2014 : Le Palmarès complet. commeaucinema.com (фр). 28.02.2014. Процитовано 14.05.2017.
  3. Фестиваль'17 / Заявлені Міжнародна та Національна конкурсні програми Архівовано 24 червня 2017 у Wayback Machine. на офіційному сайті Одеського МКФ
  4. Одеський кінофестиваль оголосив програму та склад журі. Детектор медіа. 21.06.2017. Процитовано 24.06.2017.
  5. Нагороди та номінації Арно де Пальєра на сайті IMDb (англ.)
  6. Appel pour la libération d'Oleg Sentsov

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.