Аромотерапія

Ароматерапі́я — це стародавнє, вдосконалене віками мистецтво використання ефірних олій, фітонцидів рослин та інших ароматних речовин для укріплення фізичного та психічного здоров'я та для косметичного догляду за тілом. Використання ароматичних речовин відоме ще з часів стародавніх культур Єгипту, Індії і Китаю, античної Греції та Риму.

Аромалампа
Прилад для розпилення ароматичних речовин

Ароматерапевти застосовують ефірні олії, їх розчини в рослинних оліях (жирах), гідрозолі. Ефірні олії додають у воду для ванн, використовують в аромалампах і в композиціях для масажу. Кожен із таких методів дозволяє корисним речовинам проникати в організм різними шляхами: через органи дихання або шкіру. Коли людина приймає ароматичну ванну, то отримує подвійний ефект: і вдихання, і проникнення через шкіру.

Історія

Історія використання ароматних трав, деяких препаратів тваринного походження (мускус) для лікарських та парфумерних цілей веде до глибокої давнини.

Сучасний термін Ароматерапія був запропонований в 1920-х рр. французьким хіміком та парфумером Рене-Моріс Гаттефосом.

До винаходу дистиляції користувалися сухими та свіжими травами, їх екстрактами на тваринному жирі, а пізніше — спиртовими і водно-спиртовими екстрактами.

Головні напрямки в ароматерапії

Головні напрямки аромотерапії врегулювати фізичний і психологічний стан людини у повсякденному житті. Психологи рекомендують ці профілактики робити частіше, і масажисти також з цим згідні, тому що фізична сила зростає

Джерела аромотерапії

Сучасна аромотерапія в тому вигляді, в якому ми її знаємо, виникла на початку ХХ ст. у Франції. В той час багато людей почали проявляти інтерес до істинних видів терапії, і запит на натуральні, а не синтетичні олії, знову почав рости.

Одним із дослідників ефірних олій був французький хімік Рене-Моріс Гаттефос. Якось, працюючи в своїй лабораторії, він обпік собі руку і негайно опустив її в стоячу поряд посудину з чистою лавандою олією. Коли він побачив, як швидко пройшов опік, не залишив після себе ніяких рубців або шрамів, учений вирішив займатися вивченням лікувальних властивостей ефірних олій.

Гаттефосс припускав, що ці олії можуть проникати в тіло через шкіру; ця гіпотеза була підтверджена. Олії вбираються через шкіру, можливо через волосяні цибулинки або потові пори, і потрапляють в кров з іншими рідинами. Таким чином, вони здатні циркулювати в тілі людини і впливати на внутрішні системи організму. У своїх дослідах Гаттефосс розробив класифікацію методів дії різних олій на обмін речовин, нервову і травну системи, ендокринні залози. Він же і ввів термін аромотерапія.

Аромотерапія і захворювання

Вважається, що застосування аромотерапії дає чудові результати при лікуванні людей різного віку, страждаючих від найрізноманітніших порушень — від серйозних захворювань до звичайних простуд.


Аромотерапія може принести полегшення людям, які страждають від затяжних захворювань, які не піддаються традиційним методам лікування. Деколи ліки викликають неприємні побічні явища — в таких випадках аромотерапія також може допомогти відновити здоров'я.

Деякі олії зарекомендували себе як ефективні антисептики, а інші, як, наприклад, лавандне, чайного дерева і геранієве, добре діють проти інфекцій вірусів, бактерій, грибків.

Аромотерапія може принести швидке полегшення людині, яка піддалась стресам, депресії, гніву, покращують самопочуття.

При розповсюджених недугах — простуда, розлади шлунку, порушення менструального циклу — аромотерапевтичні засоби лікування діють також доволі ефективно. Лікарі запевняють, що аромотерапія може лікувати не лише захворювання, але і забезпечувати їх профілактиці.

Вибір аромотерапевта

Кожна людина, яка бажає одержати максимальний ефект від аромотерапії, повинна звернутися до кваліфікованого лікаря. Спеціалісти, які пропонують масаж з використанням ароматичних олій, не є аромотерапевтами. Справжній аромотерапевт — це лікар, який пройшов професійне навчання. Крім вивчення самої аромотерапії, він повинен мати знання по анатомії, а також по інших видах нетрадиційної терапії - рефлексології, акупресупії, шиатсу.

Методика лікування

Під час першого прийому аромотерапевт вияснює загальний стан здоров'я і образ життя пацієнта, його історію хвороби і наявність алергічних реакцій.

Виходячи із індивідуальних особливостей організму, аромотерапевт приготовляє суміш олій спеціально для кожного пацієнта.

Після цього аромотерапевт робить масаж з використанням суміші олій, звертаючи особливу увагу на енергетичні меридіани — шляхи, які проходять по всьому тілу і служать каналами для життєвої енергії. Деколи накладається компрес на першу частину тіла, щоб допомогти олії проникнути в цю область.

Після масажу, лікар, можливо, дасть флакон суміші для використання в домашніх умовах.

Людина повинна пройти декілька сеансів для того, щоб терапевт зміг проконтролювати протікаючи процеси. По мірі того, як організм хворого реагує на прийняту суміш, лікар може замінити її для коректування лікування.

У різних людей впитування олії відбувається з різною швидкістю. Здоровій людині необхідно 3—6 год. Тому аромотерапевт деколи рекомендує піст або дієту для очищення організму від токсинів з тим, щоб він міг легше вбирати олій.

Інгаляція ефірними оліями

Інгаляція являє собою один із найдоступніших методів аромотерапії в домашніх умовах. Це самий швидкий з усіх методів, оскільки запах діє прямо на головний мозок, який контролює емоції і пам'ять. Існує декілька способів інгаляції ефірними оліями.

Додавання олії у ванну

Приготуйте дуже теплу (але не гарячу) ванну, після додайте в неї 6—8 крапель одної олії або суміші. Перемішайте воду до утворення на поверхні води ароматичної плівки. Не можна додавати олію в проточну воду, так як вона випаровується. Зануртесь у ванну на 10—15 хв. При цьому ви не тільки зможете вдихати ароматичну пару, але і частина олії проникне через шкіру.

Інгаляція парою

Налийте пів чашки гарячої води в миску і додайте 10 крапель олії. Нахиліться над мискою, накрийте голову рушником і дихайте пару доти, поки запах повністю не вивітриться. Цей процес можна повторювати тричі на день, але якщо ви страждаєте від астми, то цей спосіб інгаляції вам не підходить.

Суха інгаляція

Накапайте 10 крапель ефірної олії на носову хусточку або тканину, піднесіть до носа і вдихайте. Для лікування нежеті під час сну покладіть носову хустинку на подушку. При нежеті особливо ефективним є евкаліптова олія.

Ефірні олії активують роботу ендокринних залоз, регулюють роботу імунної системи, посилюють кровообіг, прискорюють процеси перекисного окислення ліпідних структур біомембран. Молекулярна структура ефірних олій дозволяє їм легко проникати через епідерму шкіри, що дозволяє використовувати їх у косметології. За допомогою ефірних олій можна очистити шкіру, змягшити її, ліквідувати сухість, жирний блиск та вугрі, запобігати випаданню волосся, появі лупи і покращити ріст.

Так, при введенні ефірних олій в креми або ополіскувачі можна не тільки покращити стан шкіри, але і покращити загальний стан організму, ліквідувати косметичні дефекти.

Зелені плоди лимони дають більше олії, ніж спілі. В дикому вигляді лимон невідомий. В наш час культивується в основному у субтропічних країнах Європи і Північної Америки. Відомо, що в Америку насіння лимона вперше привіз Христофор Колумб.

Історична довідка. Стародавня медицина використовувала лимон при блювоті, гарячці, проносі. В середньовіччя вважалося, що лимон захищає від чуми і є протиотрутою при укусах змій. Лимоном лікували жовтяницю. Як профілакту від холери та жовтяниці в країнах Малої Азії та Близького Сходу в багатьох стравах використовують лимон у значній кількості. Він допомагає при серцебитті, а запах лимонної олії заспокоює та веселить серце, корисний тому, хто випив отруту. Римський агроном Палладій культивував лимони в 4 ст., а в 8—11 ст. арабські завойовники посадили лимон в Сахарі. Арабське завоювання Іспанії привело до того, що лимони заявилися і в тому регіоні. До 1698 року були визнані лікувальні властивості лимона, завдяки яким він користувався великим попитом на Британському флоті, і по цей день британських моряків називають «лайміз» по назві одного із сортів лимона.

Експериментальні дані. Встановлено, що ефірна олія лимона має бактерицидні властивості. Так, пари олії нейтралізують менінгокок за 15 хв., пневмокок за 1—3 год., стафілокок золотистий за 2 год., стрептокок за 3 год. тифозну бактерію і стафілокок сама олія нейтралізує за 5 хв., дифтерійну бацилу за 20 хв.(дані ННІ ім. Сєченова в Ялті).

По даних японських фірм, кількість помилок у програмістів що працюють, у приміщеннях, де розпилюється олія лимона скорочується на 40 %.

ГРИП, ГРВІ.
  1. Прийом ефірної олії лимона всередину: на 1 чайну ложку меду або цукру нанести 1 краплю олії лимона, потім розчинити в 1 стакані чаю. Приймати 2 рази в день. Коли хворий відчуває нудоту (при високій температурі), солодкий емульгатор треба брати в невеликій кількості (пів чайної ложки).
  2. Аромалампа з олією лимона (1 кр. на 5 м²) — профілактика поширення захворювання.
  3. Аромамасаж (розтирання грудей, простору між лопатками, внутрішньої сторони ступнів: на 10 мл основи (можна рафінованої рослинної олії) + 5 кр. лимона.

ГЕРПЕС, ВІТРЯНА ВІСПА, КРАСНУХА
  1. Прийом олії лимон всередину по 1 кр. 2 рази в день.
  2. Змазування елементів висипки нерозведеною олією лимона 2 рази в день.
  3. Підсилювати противірусну дію лимона можна олією чайного дерева (по 1 кр. в хлібній капсулі 2 рази в день.)

Див. також

Література
  • Аромологія : навч. посіб. / С. О. Галникіна. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. – 144 с. – ISBN 966-07-2789-2.
  • Фармацевтична аромологія: навч.-метод. посіб. до лабораторних занять і самостійної роботи студентів 3-го курсу фарм. ф-ту за спеціальністю "Технологія парфумерно-косметичних засобів" / В. В. Гладишев [та ін.]. – Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2014. – 105 с. (PDF-файл на сайті електронного репозитарію ЗДМУ)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.