Артемцев Олександр Дмитрович

Олекса́ндр Дми́трович Арте́мцев (нар. 1910(1910) — пом. 6 листопада 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, стрілець 5-ї стрілецької роти 263-го гвардійського стрілецького полку 86-ї гвардійської стрілецької дивізії (46-а армія 2-го Українського фронту), гвардії рядовий. Герой Радянського Союзу (1945).

Олександр Дмитрович Артемцев
Народження 1910(1910)
Одеса
Смерть 6 листопада 1944(1944-11-06)
Угорщина
Поховання Угорщина
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1941—1944
Звання гвардії рядовий
Формування 86-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Народився 1910 року в місті Одесі в робітничій родині. Росіянин. Здобув неповну середню освіту, працював кочегаром на електростанції.

До лав РСЧА добровільно вступив у 1941 році. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року.

6 жовтня 1941 року під час бою за село Коларівка Приморського району Запорізької області кулеметник станкового кулемета 10-го окремого батальйону ПУА О. Д. Артемцев був важко поранений і потрапив у полон[1]. Здійснив втечу з пересильного табору для військовополонених. Повернувся до рідного міста, де протягом усього періоду окупації перебував у партизанському загоні, що базувався в одеських катакомбах.

Після визволення Одеси в квітні 1944 року знову вступив до лав Червоної армії. Воював у складі військ 3-го і 2-го Українських фронтів.

Особливо гвардії рядовий О. Д. Артемцев відзначився в боях за взяття Будапешту. 6 листопада 1944 року в боях поблизу села Мате-Кучера (Угорщина) супротивник силою до двох рот піхоти, при підтримці танків і бронетранспортерів, атакував позиції 5-ї стрілецької роти, проте гвардійці відбили цю атаку, знищивши 5 ворожих танків. Гвардії рядовий Артемцев, перебуваючи в окопі, протитанковою гранатою підпалив бронетранспортер супротивника, що рухався на нього, але сам отримав поранення в праву руку. Не маючи можливості кидати гранати далі, він виповз з окопу з двома протитанковими гранатами й кинувся під гусениці німецького танка, підірвавши його. Сам при цьому загинув[2].

Похований на західній околиці станції Мате-Кучера[3].

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії рядовому Артемцеву Олександру Дмитровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Література
  • «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 33-36.

Примітки
  1. Іменний список втрат особового складу 10-го окремого батальйону ПУА за 10 днів жовтня 1941 року. (рос.)
  2. Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 22 травня 2015.
  3. Іменний список незворотніх втрат сержантського і рядового складу 86-ї гвардійської стрілецької дивізії. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.