Артемісія II Карійська

Артемісія II (д/н-348 рік до н. е.) — володарка Карії та Галікарнасу з 353 до 348 року до н. е. Походила з династії Гекатомнидів.

Артемісія II Карійська
дав.-гр. Ἀρτεμισία
Народилася невідомо
Померла 350 до н. е.[1]
Галікарнас, Карія
Діяльність суверен
Титул королева-консорт
Рід Hecatomnidsd
Батько Гекатомн
Брати, сестри Ада Карійська[2], Ідріей, Піксодар і Мавсол[1]
У шлюбі з Мавсол[1]
Діти Піксодар
Колосальні чоловіча та жіноча статуї з Мавзолею в Галикарнасі, які традиційно ідентифікуються як Артемісія II та Мавзол. Близько 350 р. до н. е., Британський музей, Лондон

Життєпис

Була донькою сатрапа Карії Гекатомна. Народилася ймовірно у м. Міласи, на той час столиці Карії.

За карійськими звичаями була одружена з власним братом — володарем Карії Мавсолом. В якості його дружини була співправителькою Карії[3].

Відомостей щодо її молодих років та життя за правління чоловіка немає. Після смерті Мавсола у 353 році до н. е. Артемісія успадкувала владу. Вона продовжила діяльність попередника. Відразу по смерті Мавсола повстав Родос, але Артемісія II хитрістю зуміла придушити це повстання. Після цього інші залежні від Карії землі визнали її своєї володаркою.

Модель мавзолею з парку Мiniaturk в Стамбулі

Будівництво мавзолею

Артемісія стала відома в античному світі в основному через свою неймовірну скорботу за померлим чоловіком і братом Мавсолом і будівництвом у Гелікарнасі його гробниці — Мавзолею.

Артемісія II

Говорили, що вона підмішувала прах Мавсола у свої напої, тим самим потроху довівши себе до смерті. Артемісія закликала найвідоміших риторів свого часу (Навкрата, Ісократа, Теодекта і Феопомпа) для виголошення похвальних епітафій своєму покійному чоловікові. Для увіковічення пам'яті Мавсола, Артемісія почала зводити в Галікарнасі монументальну гробницю, названу пізніше Антипатром Сидонським одним з Семи чудес світу. З тих пір назва гробниці Мавсола (мавзолей, грец. Μαυσωλεῖον) стало прозивним для всіх розкішних або з інших причин значущих усипальниць. Сама ж цариця так і не побачила закінчення будівництва мавзолею.

Для увічнення своєї перемоги над родосцями і захоплення острова, Артемісія звела на Родосі статую. Після здобуття незалежності від Карії, родосці закрили доступ до статуї, за що вона отримала назву «абатон» (грец. Ἄβᾰτος, «недоступний, непрохідний»).

Після своєї смерті Артемісія знайшла свій спочинок порядок з чоловіком у Мавзолеї.

Родина

Чоловік та брат — Мавсол, цар Карії

Дітей не було

Див. також

Примітки
  1. Любкер Ф. Artemisia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 164–165.
  2. Любкер Ф. Ἄδα // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 16.
  3. Elizabeth D. Carney (2005).

Джерела
  • Elizabeth D. Carney: Women and dunasteia in Caria. In: American Journal of Philology 126, 2005, S. 65–91
  • Violaine Sebillotte Cuchet: The Warrior Queens of Caria (Fifth to Fourth Centuries BCE). In: Jacqueline Fabre-Serris, Alison Keith (Hrsg.): Women & War in Antiquity. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2015, ISBN 978-1-4214-1762-2, S. 228–246
  • Walther Judeich: Artemisia 3). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II,2, Stuttgart 1896, Sp. 1441—1442.
  • William S. Greenwalt: Artemisia II. In: Anne Commire (Hrsg.): Women in World History. A Biographical Encyclopedia. Band 1: Aak–Azz. Yorkin u. a., Waterford CT u. a. 1999, ISBN 0-7876-4080-8, S. 509–514.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.