Артур Онеґґер
Арту́р Онеґґе́р (фр. Arthur Honegger; 10 березня 1892, Гавр — 27 листопада 1955) — французький композитор і музичний діяч, що входив до об'єднання «французька шістка», швейцарець за походженням. Член інституту Франції (1953).
Артур Онеґґер | |
---|---|
фр. Arthur Honegger | |
Ім'я при народженні | нім. Oscar-Arthur Honegger |
Народився |
10 березня 1892[1][2][…] Гавр[3][4] |
Помер |
27 листопада 1955[3][1][…] (63 роки) Париж, Франція[3][4] ·гострий інфаркт міокарда |
Поховання | |
Країна |
Швейцарія Франція |
Діяльність | classical composer, музикознавець, музичний педагог, кінокомпозитор, композитор |
Alma mater | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і University of the Artsd |
Вчителі | Шарль-Марі Відор і Венсан д'Ендіd |
Відомі учні | Marius Constantd, Yves Rametted, Богуслав Мартіну і Ginette Martenotd |
Знання мов | французька[1] |
Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Членство | Французька шістка і Баварська академія витончених мистецтвd |
Роки активності | з 1912 |
Жанр | опера і симфонія |
Magnum opus | Concerto da camerad і Danse de la chèvred |
У шлюбі з | Andrée Vaurabourgd |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0006131 |
Сайт | arthur-honegger.com |
|
Життєпис
Народився у місті Гавр. Музичну освіту отримував у Парижі в А. Жедальжа, Ш. М. Відора і В. д'Енді. На початку 20-х рр. став членом об'єднання «Шістка». Випробував неокласичний вплив І. Стравінського, Ж. Кокто, Е. Саті, що виступали проти імпресіонізму й експресіонізму.
Уже із середини 20-х рр. ішов самостійним шляхом. Активний діяч Народної музичної федерації (30-і рр.). Брав участь у створенні колективних спектаклів для виконання на відкритому повітрі, зокрема «14 липня» (1936 рік, Париж), «Воля» (1937), писав масові пісні й марші. Відвідав СРСР (1928; диригував авторськими концертами).
У творчості Онеґґера оригінально сполучаються традиції французької й швейцарської народної й професійної музики із досягненнями музичної культури 20 сторіччя. Його добутки позначені гуманізмом, прогресивною й антифашистською спрямованістю[джерело?]. Великий внесок Онеґґер вніс у розвиток жанру опери-ораторії. У творах цього жанру риси неокласицизму й романтизму своєрідно відтворюються крізь призму композиторської індивідуальності.
Серед них виділяються: драматична ораторія «Цар Давид» (1921 рік, 3-я редакція 1924), ораторія «Лемент миру» (1931), драматична ораторія «Жанна д'Арк на багатті» (1935), кантата «Пісня Звільнення» (1942), «Різдвяна кантата» (1953). Автор 5 симфоній (1930–1950) та інших творів для оркестру, зокрема «Пасифік 231» (1923), «Монопартита» (1951). Писав також балети, оперети, романси, пісні, фортепіанні п'єси, музику до драматичних спектаклів, для радіо, кіно.
Також Артур Онеґґер є автором книги «Я — композитор» (Je suis compositeur), в якій автобіографічні мотиви переплітаються з роздумами майстра про долю композиторів у європейській культурі.
Помер у Парижі 27 листопада 1955 року від серцевого нападу. Його поховали на цвинтарі Сен-Венсан.
Список творів
- Для оркестру :
- Симфонії:
- 1930 : H 75 Симфонія № 1 in C
- 1941 : H 153 Симфонія № 2 для струнних і труби in D (Symphony for Strings)
- 1946 : H 186 Симфонія № 3 (Літургічна)
- 1946 : H 191 Симфонія № 4 in A (Deliciae basiliensis)
- 1950 : H 202 Симфонія № 5 in D (Di tre re)
- «Симфонічні рухи» («Mouvements Symphoniques»)
- 1923 : H 53 Pacific 231 (Mouvements symphonique n°1)
- 1928 : H 67 Rugby (Mouvements symphonique n°1)
- 1933 : H 83 Mouvements symphonique n°3
- Інше :
- 1948 : H 196 Камерний концерт для флейти, англійського ріжка і струнних
- 1917 : H 16 Le Chant de Nigamon
- 1920 : H 31 Pastorale d'été
- 1923 : H 47 Chant de joie (Пісня радості)
- 1951 : H 204 Monopartita
- Ораторії :
- 1921 : H 37 «Цар Давид» (Le Roi David)
- 1935 : H 99 «Жанна д'Арк на вогнищі» (Jeanne d'Arc au bûcher)
- 1938 : H 131 «Танок смерті» (La Danse des morts)
- 1953 : H 212 «Різдвяна кантата» (Une Cantate de Noël)
- Опери :
- 1918 : La Mort de Sainte Alméenne, pour voix et piano, orchestrations écrites en 2005 par Nicolas Bacri assisté par Harry Halbreich
- 1925 : Judith, version opéra sérieux, livret de René Morax
- 1926 : Antigone, de Jean Cocteau d'après Sophocle, seul véritable opéra de Honegger
- 1937 : L'Aiglon (en collaboration avec Jacques Ibert)
- 1926 : H 65 Антігона, libretto by Jean Cocteau based on Sophocles
- Балети :
- 1918 : H 19 Le Dit des jeux du monde
- 1921 : H 38 Horace victorieux, symphonie mimée
- 1922 : Fantasio
- 1922 : Skating Rink, symphonie chorégraphique
- 1925 : Sous-marine
- 1928 : Orchestration de la Suite de Les Noces d'Amour et de Psyché de Jean-Sébastien Bach
- 1928 : Roses de métal
- 1929 : Amphion, livret de Paul Valéry
- 1934 : Sémiramis, livret de Paul Valéry
- 1937 : Le Cantique des cantiques
- 1943 : L'Appel de la montagne
- Камерна музика:
- Струнні квартети
- 1917 : H 15 № 1 до-мінор
- 1935 : H 103 № 2 in D
- 1937 : H 114 № 3 in E
- Музика до кінофільмів, спектаклів
Див. також
- 27846 Онеґґер — астероїд, який назвали на честь композитора.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Онеггер Артюр // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
Література
- Incatation aux fosiles, Lausanne, 1948; в рос. пер. — Я — композитор, Л., 1963.
- Раппопорт Л., Артур Онеггер, Л., 1967; (рос.)
- Вона ж, Некоторые особенности гармонии А. Онеггера, в сборнике: Проблемы лада, М., 1972;
- Шнеерсон Г., Французская музыка XX века, 2 изд., М., 1970; (рос.)
- Павчинский С., Симфоническое творчество А. Онеггера, М., 1972; (рос.)
- Gérard С., А. Honegger, Brux., 1945; Guibert J., A. Honegger, P., [1959]. (фр.)
- Harry Halbreich, Arthur Honegger, un musicien dans la cité des hommes, Fayard, 1992. (ISBN 2-213-02837-0) (фр.)
- Jacques Tchamkerten, Arthur Honegger, Ed. Papillon (Genève), 2005. (фр.)
- José Bruyr (Хосе Брайр), Honegger et son œuvre (Онеґґер та його творчість), Paris: Corrêa, 1947. (фр.)
Посилання
- Сайт, присвячений композиторові (англ.)
- Біографія(рос.)