Археологія Кривого Рогу

Кам'яна доба

Кам'яна баба у Кривому Розі

Первісні люди на території сучасного Криворіжжя з'явилися ще за кам'яної доби. Про це свідчать гостроконечник, знайдений при розкопках у селі Радіонівка, сокири, виявлені в міжріччях Саксагані та Інгульця.

Знахідки поселення й майстерні у Ковалівській балці у колишньому Верньодніпровському повіті біля Кривого Рогу, що увійшли до «Каталогу колекції старожитностей А. Н. Поля» були подаровані Одеській спілці історії та старожитностей. Велика колекція четвертинної фауни, включала 88 предметів - вістря, ножи, фрагмент дротика.[1]

Мідна доба

В одному з курганів, розкопаних на лівому березі річки Інгулець до жовтневого перевороту 1917 року, виявлено посудину з відмуленої глини з вушками, що належить до пам'яток Трипільської культури[2].

Бронзова доба

Розвиненішими були племена так званої катакомбної культури, які з'явилися на території Криворіжжя в першій половині II тисячоліття до Р. Х. Вони займалися переважно скотарством. У XV—XII століттях до Р. Х. з'являються скотарсько-землеробські племена зрубної культури, важлива роль у господарській діяльності яких належить саме землеробству. Досягає розквіту в цей період і бронзово-ливарне ремесло. А на початку І тисячоліття до Р. Х. на території всього Придніпров'я з'являються вироби з заліза. Особливого поширення вони набули в Північному Причорномор'ї, де з'явилися у VII ст. до Р. Х. кочові скіфські племена.

Залізна доба

У IX—VII століттях до Р. Х. на Криворіжжі жили кіммерійці.

У II ст. після Р. Х. в степи Криворіжжя зі своїми стадами рушили сармати. Археологічні дослідження доводять наявність торговельних зв'язків між сарматами, які населяли в той час цю територію, і стародавніми греками, зокрема з островом Родос, розташованому в східній частині Середземномор'я[3]. На території сучасного Криворіжжя знайдено також поселення скотарів та землеробів так званої черняхівської культури. Найвідомішими похованнями того періоду є поховання біля Христофорівки.

Раннє середньовіччя

На початку н. е. Причорномор'я населяли землеробські племена слов'яни (анти), що залишили пам'ятки пеньківської культури. Південні околиці східнослов'янських земель займали територію, яку займає нині Криворіжжя.

У IX—XII ст. на східнослов'янських землях існувала вже могутня держава Русь. У період феодальної роздробленості територія сучасного Криворіжжя, як і все Південне Причорномор'я, називалося Диким полем. У цей історичний період ця територія була майже не заселена.

Курган Ляхова могила

Примітки

  1. Исследование памятников палеолита на территории Приднепровья | Днепропетровский национальный исторический музей. ru.museum.dp.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  2. Реєстр пам'яток трипільської культури — Дніпропетровська область. Портал Косівщини. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
  3. У Кривому Розі виявлені унікальні археологічні знахідки епохи сарматів (рос.). kri.com.ua. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.