Інгулець (річка)

Інгуле́ць (Малий Інгул) — річка на півдні України, права притока Дніпра (басейн Чорного моря). Греки називали її Пантікап, а скіфи - Герр (Герри) [1].

Інгулець
Інгулець у Кривому Розі
48°43′58″ пн. ш. 32°23′33″ сх. д.
Витік поблизу села Топило на Кіровоградщині
• координати 48°43′58″ пн. ш. 32°23′33″ сх. д.
• висота, м 175 м
Гирло Дніпро, за 40 км від Херсона
• координати 46°41′03″ пн. ш. 32°48′45″ сх. д.
Басейн басейн Дніпра
Країни:  Україна
Кіровоградська область
Дніпропетровська область
Херсонська область
Миколаївська область
Регіон Дніпропетровська область
Миколаївська обл.
Кіровоградська область
Довжина 549 км
Площа басейну: 14 870 км²
Середньорічний стік 0,32 м³/с (біля села Могилівка)
Притоки: Бешка, Бокова, Висунь (праві); Березівка, Зелена, Жовта, Саксагань, Кобильна (ліві)
Водойми в руслі Іскрівське водосховище і Карачунівське водосховище
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 707599
 Медіафайли у Вікісховищі

Етимологія

Згідно з Топонімічним словником України, слово Інгулець тюркського походження. Є кілька тлумачень слова:

  • від турецького äŋgül — «тихий, ледачий»[2],
  • від тюркського енгел — «перешкода»,
  • від татарського словосполучення ени-гьол — «нове озеро» (її так могли назвати за русло, що розширюється),
  • від татарських слів ін — «печера» і галь (ґуль) — «річка» (ще скіфи вміли копати печери уздовж берегів річок для зимовища своїх табунів). [джерело?]
  • від монгольської: єн гол — широка річка

Гідрографія

Довжина 549 км. Площа басейну 14870 тис. км². Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25—30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки — до 0,37 м/км у пониззі.

Природне живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня.

Судноплавна протягом 109 км. У басейні Інгульця — Криворізький залізорудний басейн. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскрівським водосховищами.

Водогосподарська система

У верхній частині по каналу Дніпро—Інгулець (Світловодський та Олександрійський райони Кіровоградської області) до річки Інгулець подається дніпровська вода для забезпечення його повноводності, оздоровлення та водопостачання Кривбасу — великого гірничо-рудного центру, для якого необхідно багато води.

У пониззі Інгульця у вегетаційний період вода рухається у протилежному напрямку — уверх по річці, оскільки головна насосна станція Інгулецької зрошувальної системи (розташована за 83 км від гирла) закачує значні обсяги річкової води (дніпровської та інгулецької) на зрошувані масиви. В цей період тут утворюється т.з. «антирічка»[3].

Розташування
Басейн річки Інгулець на гідрографічній мапі України
Човнова станція в місці злиття річок Інгулець і Саксагань
Річка Інгулець у Кривому Розі

Бере початок на Придніпровський височині, з балки поблизу села Топило Знам'янського району Кіровоградської області. Пониззя — на Причорноморській низовині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Спочатку тече на північ, згодом круто повертає на південний схід, далі — поступово змінює напрямок на південь і південний захід. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює Інгулецький лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами біля села Садового, за 40 км від Херсона.

Найбільші притоки

Бешка, Бокова, Верблюжка, Висунь (праві); Березівка, Зелена, Жовта, Саксагань, Кобильна (ліві).

Іхтіофауна

В річці трапляються тюлька, краснопірка, плотва, верховодка, ялець, головень, карась, короп, окунь, тарань, рибець, чехоня, жерех, судак, щука, лящ, товстолоб, сом. Видовий склад зменшується з віддаленням від гирла Інгульця вгору за течією. Поширене любительське рибальство.

Екологія

Як описано вище, річка Інгулець давно перетворилася на складну водогосподарську систему. Мінералізація води може сягати навіть до 1000 мг/дм3. Тому у сьогоденних умовах Інгулець не може існувати без дніпровської води[3].

Через дуже велике забруднення річкової води рудниковими водами та промисловими стічними водами Криворізьким та Інгулецьким гірничо-збагачувальними комбінатами, поодинокі рекреаційні зони відпочинку перебувають у запустінні.

Протягом 17 квітня — 15 серпня 2011 року було проведено промивку Інгульця і Карачунівського водосховища з метою покращення якості води. В ході цього було скинуто з Карачунівського водосховища близько 130,6 млн м3, зменшено вміст хлоридів у річковій воді з 800 мг/дм3 до 290 мг/дм3, а показник жорсткості зменшився на 6 моль/дм3.[4].

Міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийнято Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець з подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня[4].

Визначні місця
Інгулець та скелі МОДРу

Топоніми річки Інгулець

Міста

Див. також

Примітки
  1. Топонімічний словник України. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  2. Топонімічний словник України. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
  3. Хільчевський В. К. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу: Монографія [Електронний ресурс] / В. К. Хільчевський, Р. Л. Кравчинський, О. В. Чунарьов — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с.
  4. Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг Архівовано 30 травня 2015 у WebCite. Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету (Перевірено 15 січня 2012)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.