Архетип
Архетип (від дав.-гр. ἀρχέτυπον — ‘прообраз, початкове зображення, давній слід’):
- Архетип (психологія) — первинні природні образи, ідеї, переживання, властиві людині як суб'єкту колективного несвідомого у психології К. Г. Юнґа.
- Архетип (інформатика) — формалізована повторно використовувана модель поняття предметної області.
- Архетип (текстологія) — найдавніший (зазвичай невідомий) текст писемного пам'ятника, який є першоджерелом для наступних копій.
- Архетип (мистецтво) — первинний образ, оригінал; загальнолюдські символи, на яких базуються міфи, фольклор і культура в цілому (зла мачуха, вірний слуга і под.)
- Архетип (літературознавство) — реконструйовна фабула або сюжет, загальні для міфів, фольклору та літератури різних народів.[1]
- Архетип (мовознавство) (праформа, прототип, первинна форма) — у порівняльно-історичній лінгвістиці вихідна первинна мовна форма, реконструйована на основі зіставлення реальних фактів, що належать до різних мов[2], позначається астеріском (*).
- Архетип (філософія) — прообраз, ідея у пізньоантичній філософії.[3]
Інше
- «Archetype» — студійний альбом гурту Fear Factory.
Примітки
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. В. Т. Бусел. — K. ; Ірпінь : Перун, 2005. — 1728 с. — ISBN 966-569-013-2.
- Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання. — Харків : Фоліо, 2006. — 623 с. — (Б-ка держ. мови).
- Словник іншомовних слів / укл. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. — К. : Наукова думка, 2000.
Посилання
- Архетип // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 47. — 634 с.
- Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 64-65.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.