Арчі Старк

Арчибальд Старк народився в Шотландії, переїхав з родиною до США, коли йому було тринадцять. Сім'я Старка розташувалася в графстві Гудзон, де молодий Арчі незабаром після переїзду почав свою футбольну кар'єру в команді «Вест Гадсон Джуніорс». Незважаючи на те, що ім'я у великому футболі Старк зробив собі як нападник, у своїй першій команді він виступав на позиції захисника. Через рік Арчі став гравцем-професіоналом, почавши виступати в NAFBL за американо-шотландський клуб «Карні Скотс». На той момент йому було всього 14 років. Всього за «Скотс» Арчі провів чотири сезони, домігшись з командою найбільшого успіху в 1915 році: команда виграла Американський Кубок (American Cup), а Арчі забив єдиний гол у фіналі турніру (проти команди «Бруклін Селтік»). В кінці сезону 1915/16 Старк перейшов в клуб «Бебкок енд Вілкокс», що базувався в місті Байон.

В кар'єру Старка втрутилася Перша світова війна. В 1917 році Арчибальд потрапив до лав армії США, під час служби в якій перебував на території Франції. Кар'єра Арчі ненадовго перервався.

У 1919 році, коли Арчі повернувся в Америку з війни, він приєднався до команди «Патерсон», яка в тому сезоні дійшла до фіналу Національного Кубка виклику, де програла клубу «Бетлегем Стіл» — однієї з майбутніх команд Арчі, в якій він заробив найбільшу славу. Варто відзначити, що Арчі виступав у складі «Бетлегема» під час туру по Швеції і Данії у серпні-вересні 1919 року. Потім Арчі перебрався в клуб «Гаррісон», який грав у NAFBL. В результаті нова команда Старка стала чемпіонами Ліги, але сталося це досить дивним чином: за підсумками чемпіонату «Бетлегем» мав на одне очко більше і, отже, мав бути оголошений чемпіоном, але керівництво Ліги прийняло незрозуміле рішення про нагородження золотими медалями «Гаррісона». «Бетлегем Стіл» подав протест в Американську футбольну асоціацію, але він був відхилений, а рішення про чемпіонство «Гаррісона» залишено в силі. Після чемпіонського сезону Старк відіграв за «Гаррісон» ще один сезон, але коли було вирішено сформувати нову більш сильну лігу (ASL), перейшов в «Нью-Йорк Філд Клаб», який грав у ній. У новій команді Арчі показав себе як відмінний забивний форвард. Всі три сезони, особливо останній, Старк забивав майже у кожному матчі. У підсумку за три роки в Нью-Йорку Старк в 69 матчах забив 45 м'ячів, а в останньому для нього в цьому клубі (сезон 1923/24) 21 м'яч в 25 іграх.

У 1924 «Бетлегем» купив Арчі Старка, одного з провідних гравців «Нью-Йорка»: у нью-йоркців була серйозна фінансова заборгованість, і для її погашення гравців стали розпродавати. Також «Бетлегем» був одним з найбагатших клубів Ліги і витрачав велику кількість грошей на нових гравців, в основному вихідців з Великої Британії. Перехід в «Бетлегем» сильно вплинув на подальшу кар'єру Старка: у новій команді він грав на позиції центрфорварда, а не на місці правого вінгера, на якому він грав за «Нью-Йорк». У новому клубі найкращим для Арчі став перший сезон: в 44 іграх він забив 67 м'ячів. Цей результат є світовим рекордом за кількістю м'ячів за один сезон. У наступному сезоні Арчі завоював перший трофей в новій команді, а саме Кубок Виклику, в якому у фіналі був переможений «Бен Міллерс» з рахунком 7:2, Старк відзначився хет-триком. Потім «Бетлегем» виграв титул чемпіона ASL сезону 1926/27, а також титул переможця ESL (Східна Футбольна Ліга) сезону 1928/29.

У той час відбувалися так звані «Футбольні війни». У 1927 році ФІФА назвала ASL «лігою без закону». Причиною цього стали розбіжності між ФІФА та Американською федерацією футболу (USSFA) з одного боку і ASL з іншого боку. Футбольні федерації наполягали на тому, щоб всі команди, що входять в ASL обов'язково брали участь у Відкритому Кубку Сполучених Штатів, однак ASL відмовилася змушувати свої команди в цьому, після чого і отримала настільки невтішні висловлювання на свою адресу. На стороні Ліги при цьому був федеральний закон, і ASL оголосила, що більше не збирається дотримуватися правил ФІФА і буде її бойкотувати. ASL була однією з найбільш конкурентоспроможних та високооплачуваних ліг у світі в той час, і її керівництво очікувало, що багато видатних гравців продовжать стікатися в ASL всупереч ФІФА. Щоб змінити положення ASL, USSFA організував у жовтні 1928 конкуруючу лігу — ESL. «Бетлегем Стіл», всупереч рішенню керівництва ASL, вирішив взяти участь в Кубку США і був дискваліфікований за це лігою на сім ігор в сезоні 1928/29, після чого керівництво клубу вирішило приєднатися до ESL. Старк і «Бетлегем Стіл» грали в ESL два сезони, а потім повернулися в ASL, в якій провели єдиний сезон, що став останнім для команди: ані клуб, ані ASL не змогли протистояти фінансовим проблемам, накладеним цією ситуацією, і «Футбольні війни» призвели до розформування «Бетлегем Стіл» і занепаду ASL.[2] Після розвалу «Бетлегема» Старк став гравцем команди «Фолл-Ривер Марксмен», в її складі Арчі брав участь в турі по Європі, однак команда зіткнулася з фінансовими проблемами і була змушена залишити своїх гравців у Будапешті, звідки вони добиралися в Штати самостійно, третім класом.

Потім Арчі Старк перейшов в «Ньюарк Амеріканс», за який виступав в ASL 2 сезони (у 1933 команда розпалася); статистика тих сезонів не збереглася, тому невідомо, скільки м'ячів забив тоді Арчі.

Наступний сезон став для Старка останнім, але яскравим. На зміну ASL прийшла нова ліга, ASL II. Старк виступав у цій лізі в команді «Карні Айріш», з якою виграв чемпіонський титул, в тому сезоні він розділив звання кращого бомбардира з Раццо Керролом з «Карні Скотс».

Незважаючи на талант і яскраву кар'єру, Старк провів за національну команду Сполучених Штатів всього два матчі, обидві гри були проти сусідів з Канади і проходили в 1925 році. У червні відбувся матч у Квебеку, який господарі виграли 1:0. Другий матч проходив у листопаді в США і був виграний господарями з рахунком 6:1 завдяки п'яти м'ячів Старка.[3]

Старк запрошувався до збірної для участі в першому чемпіонаті світу, але відмовився.

У 1950 році Арчі Старк був включений в Національну залу футбольної слави США.

• Володар світового рекорду за кількістю голів в одному сезоні вищого дивізіону: 67 голів

• Біографія футболіста (англ.)
• Newspaper account of Nov 9, 1926 U. S. victory over Canada (англ.)
• Hall of Fame bio (англ.)
• ASL stats (англ.)
• Cirino Antonio (Tony): US Soccer Vs The World, 1983 — ISBN 0-910641-00-5 (англ.)