Асканія-Нова (народний заповідний парк)

Народний заповідний парк Асканія-Нова (тепер — біосферний заповідник «Асканія-Нова») оголошений 1 квітня 1919 року[1], до встановлення радянської влади та за відсутності відповідного природоохоронного законодавства, яке виникло лише у 1919 році.

Власником території, що увійшла до Народного заповідного парку, а саме маєтків «Асканія-Нова» та «Єлизаветфельд» (тепер — с. Відродження, Мелітопольський район, Запорізька область) був Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович.

До створення природоохоронної території саме з такою назвою, мав відношення Шарлемань Микола Васильович, голова секції охорони природи Сільськогосподарського наукового комітету[2], утвореного гетьманським урядом. Ще 1914 року у своїх перших природоохоронних публікаціях М.Шарлемань використовував термін «народній заповідний парк» по відношенню до американських національних парків[3]. Своєрідний переклад терміну «National Park» є цілком природним для того часу, оскільки більшість понять, яким у сучасній Україні додають прикметник «національний» в часи УНР вживались із прикметником «народний». М. Шарлемань був залучений до розробки декрету 1919 року. Таким чином, Асканія-Нова утворена вперше як національний парк.

Втім, у такому статусі, Асканія-Нова проіснувала не довго. Вже 8 лютого 1921 року, новим державним рішенням Асканію-Нова перейменовують у Державний степовий заповідник «Чаплі» ім. Х. Раковського[4], після чого надалі дана територія фігурувала як «заповідник», а не «національний парк».

У 1921 році, під час «повторного» оголошення Асканії-Нова заповідником, «Єлизаветфельд» вже не входить до її складу. Сьогодні ця територія повністю розорана.