Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович

Будинок Фальц-Фейна в Одесі

Народився в родині Едуарда Івановича Фальц-Фейна та Софії Богданівни Фальц-Фейн (у дівоцтві - Кнауф) [2]. У віці 17 років в нагороду за добре здані іспити в гімназії отримав від батька 8 десятин землі на свій перший вольєр, де тримав кілька степових тварин.

У 1882 році поступив в Дерптський університет, протягом курсу навчання об'їхав усі найбільші ботанічні сади і зоопарки світу. Закінчивши університет в 1889 році, створив першу частинку майбутнього заповідника в урочищі Кролі. В 1898 році закладає нові заповідні ділянки площею 500 і 120 десятин.

У 1898 році створює зоопарк і ботанічний сад (з 1898 року — заказник (природничий музей). Практично всі свої прибутки від продажу овець і шерсті (20-40 тисяч рублів в рік) Фальц — Фейн витрачав на заповідник; провів в Асканію водопровід, телеграф, телефон, електрику, збудував пошту і лікарню, зібрав велику бібліотеку.

В 1899 році привозить з Монголії коней Пржевальського. На межі століть в Асканії-Новій утримують 58 видів ссавців, 344 види птахів, в сумі — майже 2000 різних тварин.

В квітні 1902 року з Біловезької пущі до заповіднику привозять зубрів.

В грудні 1905 року селяни руйнують власність Фальц-Фейнів в Хорлах, Преображенці, Максимовці, Дофіно, Дарівці; херсонський губернатор надсилає війська, щоб захистити заповідник від зруйнування.

На початку 1917 року Фрідріх залишає Асканію і переїжджає до Москви, а ще через рік — в Німеччину, важко переживаючи розлуку зі своїм заповідником.

Ф. Фальц-Фейн був членом Французького та інших товариств природодослідників.

Помер Фрідріх Фальц-Фейн 2 серпня 1920 року та похований у Берліні.

Надгробний камінь могили Фальц-Фейна

Ознайомившись з світовим досвідом природоохоронної діяльності й поселившись у родовому маєтку, Ф.Фальц-Фейн 1883 року заснував перший не лише на території Російської імперії, але й у світі екологічний заповідник: виростив сад, заклав ботанічний парк, відкрив зоопарк, у якому жило на волі 58 видів тварин (2 тисячі) та 154 види птахів. Вчений врятував від вимирання дикого коня Пржевальського й дуже жалкував, що не встиг продовжити життя іншому виду диких коней — тарпанам. Він вивчав біловезьких зубрів й сприяв збереженню цього виду тварин, що потребують захисту. 1890 року — відчинив двері крупний краєзнавчий музей. В «Асканії-Нова» була багата бібліотека. Фактично Ф.Фальц-Фейн створив у Херсонському степу науковий інститут, який займався вивченням та збереженням природи краю. Сюди приїздили відомі вчені, тут проводилися наукові зібрання.

1994 року ім'я Ф.Фальц-Фейна присвоєно Біосферному заповіднику «Асканія-Нова».

• Ганкевич В. Ю., Задерейчук А. А. Фальц-Фейн Фрідріх-Якоб Едуардович // Енциклопедія історії України. Т. 10 (Т-Я): Наукова думка, 2013. — С. 264–265 (ISBN 978-966-00-1359-9)
• Задерейчук А. А. Фальц-Фейны в Таврии. — Симферополь: ДОЛЯ, 2010.
• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
• Lisa Heiss: Das Paradies in der Steppe. Der abenteuerliche Weg nach Askania Nova. Verlag Bitter, Recklinghausen 1981, ISBN 3-7903-0283-X
• Lutz Heck: In der Taurischen Steppe. Herbsttage bei Friedrich Falz-Fein in Askania Nova. Berlin 1920.
• Gerhard Wulz: Das verlorene Märchenland. Tod in Kissingen und eine sagenhafte Biographie. In: «Saale-Zeitung» vom 5. Januar 2008.

• Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Biografie und Ahnenliste
• Stammliste der Familie Falz-Fein
• Exklave in ferner Steppe