Астрахань
А́страхань (рос. Астрахань) — місто у Російській Федерації, адміністративний центр Астраханської області.
| місто Астрахань | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Астраханська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 12401000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 12701000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1558 | ||||
| Статус міста | 1717 | ||||
| Населення | ▲ 532 699 (2015) | ||||
| Площа | 500 км² | ||||
| Густота населення | 1002,6 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 414ххх | ||||
| Телефонний код | +7 8512 | ||||
| Географічні координати: | 46°20′00″ пн. ш. 48°01′00″ сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3 | ||||
| Водойма | річка Волга | ||||
| Схема міста | |||||
 Схема міста | |||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | astrgorod.ru | ||||
| Міський голова | Губанова Альона В'ячеславівна | ||||
| Мапа | |||||
  Астрахань  Астрахань | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Місто розташоване в дельті Волги на лівому березі головного річища і на островах за 100 км від Каспійського моря. Населення: 532 699 осіб (2015).
Історія
Астраханське ханство
На думку низки істориків, поблизу сучасної Астрахані знаходився Ітиль, столиця Хозарського каганату в середині VIII—X століть. Але місце розташування міста ідентифікувати не вдалося, тому історія Астрахані починається з татарського поселення XIII століття.
Перша достовірна згадка про Астрахані, тоді Хаджи-Тархані, залишив в 1333 році арабський мандрівник Ібн Батута. Хаджі-Тархан був осінньою резиденцією ханів Золотої Орди, місто вважалося великим торговим центром на шляху з Персії та Індії в руські князівства і Європу. В 1395 році по землях Золотої Орди прокотилися орди Тамерлана, Хаджі-Тархан був пограбований і прийшов до занепаду. З 1456 Астрахань стала столицею Астраханського ханства, досить слабкої держави з переважно кочовим татарським населенням.
Московське панування
У 1556 Іван Грозний приєднав Астраханське ханство до Московії, а в 1558 місто було перенесене нижче на інший, лівий берег Волги, за 12 км від колишнього місця, щоб було легше оборонятися від неспокійних сусідів. Будівництво фортеці в 1558 році на новому місці прийнято вважати датою заснування Астрахані, хоча адміністративний статус міста Астрахань отримала за Петра I. Населення Астрахані у 1599 становило 5 000 осіб, головним чином гарнізон фортеці.
У 1670 жителі Астрахані впустили в місто Степана Разіна, організували народне самоврядування. Через рік царський воєвода обложив фортецю, астраханці здали останній оплот народного повстання (бунту) через два з половиною місяці.
Епідемія чуми в 1692 забрала життя більше 10 000 з 16 000 мешканців міста (62,5 %).
Російська колонізація
Колонізація краю російським населенням починається інтенсивно з XVIII століття. Указом Петра I від 22 листопада 1717 створена Астраханська губернія, по території збігається приблизно з нинішнім Приволзьким федеральним округом. Астрахань отримала статус губернського міста (до того офіційно вважалася фортецею). У наступні роки територія Астраханської губернії змінювалася указами згідно з внутрішнім розвитком Російської імперії.
У 1790–1796 була центром Кавказького намісництва.
У 1888 населення Астрахані зросло до 74 000 жителів. За відомостями 1900, в Астрахані значилося вже 122 000 жителів.
Сучасні кордони Астраханська область отримала 27 грудня 1943.
Радянська доба
Жовтневий переворот 1917 призвів до 2-тижневих боїв на вулицях міста в лютому 1918, у результаті більшовики розбили контрреволюційне козацтво і встановили владу Рад в Астрахані. Влітку-восени 1919 р. на підступах до Астрахані розгорілися запеклі бої громадянської війни. У листопаді того ж року Червона Армія перейшла до наступальних операцій проти білогвардійців.
До 1934 Астрахань адміністративно входила до складу Нижньоволзького краю з центром у місті Саратові, з 1934 — Сталінградського краю, а потім Сталінградської області. З 1943 Астрахань — центр Астраханської області.
Влітку 1942, гітлерівські війська підходили до Астрахані на 100—150 км. Суцільної лінії фронту не було, бойові дії велися із маневрами по калмицькому степу. Авіація противника бомбила річкові судна на Волзі, кілька бомб впало і на Астрахань. Астрахань під час війни була важливим перевалочним пунктом пально-мастильних матеріалів з Кавказу у бік центральної Росії, у місті було зосереджено багато шпиталів.
Географія
Місто розташоване на численних островах річки Волга, що зумовлює велику кількість мостів — їх у місті 38. Найбільшими з них є два Астраханських мости, старий та новий. Рельєф плоско-рівнинний, з окремими невеликими пагорбами відносною висотою 5-15 м. Велика частина міста лежить нижче рівня світового океану на висотах близько −20 м (уріз води Волги знаходиться на позначці −26 м, у період повені підвищується до −23 м) . Рослинна зона: полинова (північна) пустеля, заплавні луки і тугайові ліси. Ґрунти: бурі пустельні, алювіально-лукові.
Клімат
Клімат помірно континентальний, посушливий. Взимку рідкі опади випадають у вигляді дощу або снігу, який як правило швидко тане. Характерні східні вітри, що визначають сухість і запиленість повітря влітку і порівняно невисокі температури взимку. Зима починається 15-20 листопада, літо (період з середньою температурою повітря вище +15 °C) починається з перших чисел травня і триває 4,5 місяця.
- Середньорічна температура — 10,1 °C
- Середньорічна вологість повітря — 70 %.
- Середньорічна швидкість вітру — 3 м / c.
| Клімат Астрахані | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 14,0 | 16,9 | 24,0 | 32,0 | 36,8 | 39,9 | 41,0 | 40,8 | 35,8 | 29,9 | 21,6 | 16,4 | 41,0 |
| Середній максимум, °C | −1 | −0,1 | 6,7 | 17,7 | 24,1 | 29,1 | 31,6 | 30,0 | 24,0 | 15,4 | 7,1 | 1,3 | 15,5 |
| Середня температура, °C | −4,8 | −4,7 | 1,4 | 11,4 | 17,8 | 23,0 | 25,2 | 23,4 | 17,3 | 9,6 | 3,2 | −1,8 | 10,1 |
| Середній мінімум, °C | −7,8 | −8,2 | −2,6 | 6,1 | 12,2 | 17,3 | 19,4 | 17,5 | 11,9 | 5,2 | 0,2 | −4,4 | 5,6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −31,8 | −33 | −26,9 | −8,9 | −1,1 | 6,1 | 10,1 | 6,1 | −2 | −10,5 | −25,8 | −29,9 | −33 |
| Норма опадів, мм | 15 | 10 | 16 | 25 | 22 | 21 | 15 | 17 | 23 | 17 | 17 | 15 | 222 |
| Джерело: Погода и климат | |||||||||||||
Економіка
- ТОВ «Газпром добыча Астрахань»
- ВАТ Суднобудівельний завод «Красные Баррикады»
- ЗАТ Судостроительно-судоремонтный завод «Ленина»
- ТОВ «АСПО»
- ВАТ «Астраханская судостроительная верфь»
- Суднобудівельно-Судноремонтний Завод ім. А. П. Гужвіна
- ВАТ «Астраханское стекловолокно»
- ВАТ «Астраханский завод резиновых технических изделий»
- ТОВ «Южная генерирующая компания — ТГК-8»
- Астраханський тепловозоремонтний завод
Транспорт
- Астраханський аеропорт
- Станції Астрахань II та Астрахань I Приволзької залізниці.
- Автовокзал і 8 автостанцій.
- Громадський транспорт: 22 маршрути міського автобуса і 3 маршрути тролейбуса (з 1967 по 2017) (Див. Астраханський тролейбус). Трамвайна мережа функціонувала в місті понад 100 років (з 1900 по 2007).
- Астраханські порти. У межах міста Астрахані працює понад 10 портів[1].
- Порт ТОВ ВФ «Стрелецкое — Терминал», довжина причальної стінки 310 метрів, максимальна осадка суден 4,2 м.
- ВАТ «Грузовая компания „Армада“», довжина причальної стінки 175 метрів, максимальна осадка суден 4,5 м.
- ВАТ «Астраханский порт» найбільша стивідорна компанія в Астрахані. Вантажні причали загальною довжиною 690 метрів, максимальна осадка суден 4,8 м. Сьогодні входить до складу Логічеської інвестиційної групи «Сафінат».
- ТОВ «Юг-Терминал», довжина причальної стінки 150 метрів, максимальна осадка суден 4,5 м[2]
- ТОВ ВКФ «Білуга-Термінал», довжина причальної стінки 90 метрів, максимальна осадка судів 4 м[2].
- Маршрутні таксі: 78 маршрутів.
- Водний транспорт: місцевий маршрут по Волзі на річкових теплоходах типу «Москва». Круїзні маршрути на річкових лайнерах.
- Мости:
Освіта і культура
В Астрахані технічний, рибної промисловості і господарства, медичний та педагогічний інститути, 15 середніх спеціальних навч. закладів, З театри, у тому числі драмтеатр та театр ляльок, філармонія, 3 музеї, у тому числі краєзнавчий музей, картинна галерея.
У центрі міста добре збереглися кремль (1587–1589) і Успенський п'ятиглавий собор (1700–1710) архітектора Д. Мякішева.
Відомі люди
- Черкасов Микола Петрович (1884—1944) — російський актор
- Етінгер Лев Маркович (*1948) — український композитор;
- Оржеховський Орест Адріанович (1905—1994) — український кінооператор;
- Янковський Марко Ілліч (1915—1980) — український сценограф.
- Панченко Платон Миколайович — український поет.
- Абраменко Ірина Вікторівна — лікар. Доктор медичних наук (1994).
- Свердлін Лев Наумович (1901—1969) — радянський російський актор.
- Чекмарьов Віктор Костянтинович (1911—1987) — радянський російський актор.
- Любезнов Іван Олександрович (1909—1988) — російський актор.
Військово-морська база
В Астрахані розташована військово-морська база Каспійської флотилії Росії. В базі дислокується 73-я гвардійська бригада кораблів охорони водного району:
- 327-й гвардійський Бєлградський дивізіон артилерійських кораблів (4 малих артилерійських корабля і 5 артилерійських катерів)
- 198-й дивізіон мінно-тральних кораблів (5 рейдових тральщиків).
- авіабаза Приволзький
Джерела
- Volga River Servise. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 6 січня 2010.
- http://wikimapia.org/12229342/ru/Причалы-ООО-Юг-Терминал-и-ООО-ПКФ-Белуга-Терминал
Література
- (рос.) Воробьев А. В. Астраханский кремль. — М. : Изд-во «Советская Россия», 1972. — 22 с.
Посилання
- Фотографії Астрахані (рос.)
- Satellite picture by Google Maps
- Вікі проєкт (рос.)
- Населення і демографія Астрахані. Прогноз по населенню міста