Астров Микола Миколайович

Астров Микола Іванович (*1863 — †1934) — один з організаторів і голова Всеросійського союзу міст (1914—1917), член центрального комітету партії конституційних демократів. У 1917 році був міським головою Москви. Після жовтневого перевороту один з керівників підпільного Національного центру (1919—1920) й Особливої наради при головнокомандуючому Збройними Силами Півдня Росії. Емігрував у 1920 році.

Астров Микола Миколайович
Народився 26 лютого 1868(1868-02-26)
Москва, Російська імперія
Помер 12 серпня 1934(1934-08-12)[1] (66 років)
Дейвіце, Прага 6, Prague 6d, Prague 6d, Прага, Чехословаччина[1]
Поховання Ольшанський цвинтар
Країна невідомо[2]
Діяльність політик
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Знання мов англійська[2]
Посада Член Всеросійської ради
Партія Конституційно-демократична партія

Життєпис

У 1892 році закінчив юридичний факультет Московського університету. Служив кандидатом, потім старшим кандидатом на судові посади при Московському окружному суді. З 1894 — мировий суддя в Москві.

З 1897 року — міський секретар Москви (секретар Московської міської думи). З 1903 року — гласний Московської міської думи, в 1913—1916 рр. очолював комітет прогресивної групи голосних. З 1910 року — директор Московського кредитного товариства. Один з провідних московських муніципальних діячів кінця XIX — початку XX століть. Був гласним Московського губернського земського зібрання.

У 1905 році брав участь у роботі загальноземських з'їздів. Вступив до лав Конституційно-демократичної партії (Партію народної свободи), був членом її московського міського комітету, з 1916 року — членом Центрального комітету. У 1906 році працював у канцелярії Першої Державної думи, в кінці її роботи фактично керував канцелярією (залишаючись при цьому московським міським секретарем).

У роки Першої світової війни був членом Головного комітету Всеросійського союзу міст.

У 1918 покинув Москву і виїхав на Південь Росії для політичних переговорів з генералом М. В. Алексєєвим, створення місцевого відділення Національного центру та координації спільної дій Всеросійського національного центру і Добровольчої армії. На Уфимском державному нараді у вересні 1918 рбув обраний членом Всеросійського Тимчасового Уряду — Директорії, але фактично не брав у ньому участі, оскільки знаходився на Півдні Росії.

На шляху в Катеринодар через Крим, 15 жовтня 1918 в Гаспрі брав участь в невеликій кадетській нараді з представниками представниками російських промисловців П. Рябушинським і Д. Сироткіним. В нараді брали участь І. І. Петрункевич, С. В. Паніна, М. М. Вінавер, В. Д. Набоков, А. В. Тесленко, Г. Н. Трубецькой.

У 1918—1919 рр. — один з головних політичних радників А. І. Денікіна.

Література
  1. Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých magistrátní úřadovny v Dejvicích, sign. MGDEJ Z8, s. 20 — Т. MGDEJ Z8. — С. 20.
  2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.