Аструд Жілберту
Аструд Жілберту (порт. Astrud Gilberto, 29 березня 1940, Салвадор, штат Баїя, Бразилія) — бразильська співачка самби й босанови. Відома виконанням Garota de Ipanema.
Аструд Жілберту | |
---|---|
Astrud Gilberto | |
| |
Основна інформація | |
Дата народження | 29 березня 1940 |
Місце народження | Салвадор, Баїя, Бразилія |
Роки активності | 1963 — дотепер |
Громадянство | Бразилія, США |
Професія | співачка, автор пісень |
Інструменти | вокал |
Жанр | |
Псевдоніми | Astrud Gilberto zettfaryt |
Співпраця |
|
Лейбл |
|
Нагороди | |
astrudgilberto.com | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Аструд Жілберту народилась 29 березня 1940 року в штаті Баїя, Бразилія і отримала при народженні ім'я Аструд Еванжеліна Вайнерт, її мати мала бразильське, а батько — німецьке коріння. Дитинство і юність Аструд пройшли у Ріо-де-Жанейро. 1959 року вона одружилася з Жуаном Жілберту і емігрувала до Сполучених Штатів у 1963. З того часу і дотепер мешкає у США. У середині 60-х років шлюб Аструд і Жуана Жілберту дійшов кінця.
Аструд виконала дві пісні знаменитого альбому 1963 року Getz/Gilberto, над яким працювали Жуан Жілберту, Стен Гетц та Том Жобім, незважаючи на відсутність будь-якого досвіду у професійному співі. 1964 року сингл Garota de Ipanema з альбому 1963 року, зробив Аструд Жілберту всесвітньовідомою співачкою босанови. Було продано понад мільйон копій цього синглу.
1964 року Жілберту зіграла у фільмах Get Yourself the College Girl та Hang Man. Наступного, 1965 року був записаний перший сольний альбом The Astrud Gilberto Album. Почавши з босанови й американських джазових стандартів, у 70-х роках Жілберту записувала вже власні композициї. Вона записала пісні на португальській, англійській, іспанській, італійській, французькій, німецькій та японській мовах.
На початку восьмидесятих років Аструд створює секстет — фортепіано, бас, барабани, тромбон, гітара та перкусія. До групи увійшов і її син Марсело (Marcelo Gilberto), вони разом гастролювали по США, Канаді, Японії і Європі. 1990 року Аструд Жілберту засновує власну музичну фірму Gregmar Productions, Inc, у якій працювали вже двоє синів — Марсело та Грегорі (Gregory Lasorsa).
1992 року Жілберту отримала премію Latin Jazz USA Award for Lifetime Achievement за внесок у розвиток латиноамериканського джазу, була включена до Міжнародного залу слави латиноамериканської музики (International Latin Music Hall of Fame) 2002 року[1]. Офіційно не полишаючи сцену, Жілберту 2002 року оголосила, що на невизначений термін відмовляється від публічних виступів.
Дискографія
- Альбоми
- Стен Гетц/Аструд Жілберту — Getz Au-Go-Go (Verve Records, 1964)
- The Astrud Gilberto Album (Verve Records, 1964)
- The Shadow Of Your Smile (Verve Records, 1965)
- Look To The Rainbow (Verve Records, 1965)
- Beach Samba (Verve Records, 1966)
- A Certain Smile, A Certain Sadness з Волтером Вандерлі (Verve Records, 1967)
- Windy (Verve Records, 1968)
- September 17, 1969 (Verve Records, 1969)
- Gilberto Golden Japanese Album (Verve Records, 1969)
- I Haven't Got Anything Better To Do (Verve Records, 1970)
- Astrud Gilberto With Stanley Turrentine (CTI, 1971)
- Astrud Gilberto Now (Perception, 1972)
- That Girl From Ipanema (Audio Fidelity, 1977)
- Astrud Gilberto Plus James Last Orchestra (Polygram, 1987)
- Live In New York (Pony Canyon, 1996)
- Temperance (Pony Canyon, 1997)
- Jungle (Magya, 2002)
- The Diva Series (Verve Records, 2003)
- Саундтреки
- The Deadly Affair (Verve Records, 1965)
- Альбоми інших виконавців за участю Аструд Жілберту
- Стен Гетц/Жуан Жілберту — Getz/Gilberto (Verve Records, 1963)
- Shigeharu Mukai з Аструд Жілберту — So & So — Mukai Meets Gilberto (Denon, 1982)
- Michael Franks — Passionfruit (album) (Warner Broприменениеs., 1983)
- Etienne Daho — Eden (Virgin, 1996)
- Джордж Майкл — Ladies And Gentleman — Best of George Michael (Sony, 1998)
Примітки
- International Latin Music Hall of Fame Announces Inductees for 2002" 5 April 2002. Retrieved 31 October 2015.