Астряб Олександр Матвійович

Народився в Лубнах Полтавської губернії в сім'ї М. Г. Астряба (1843 — 1925), педагога, історика, краєзнавця і громадського діяча. Навчався в Лубенській чоловічій гімназії.

У 1899 по закінченні гімназії (1899) вступив до Київського університету Святого Володимира на фізико-математичне відділення природничо-історичного факультету. Роки його навчання (1899-1904) припали на період студентських виступів за демократизацію вищої школи. У січні-лютому 1902 р. пройшли активні виступи університетської молоді проти введення у вищих навчальних закладах "тимчасових правил", які обмежували права

студентів. За участь у них юнака було заарештовано й на рік виключено з університету. В 1904 р. він завершив навчання з дипломом першого ступеня.[1]

З 1904 викладав математику і методику математики в гімназіях і вищих навчальних закладах. Активно включився в будівництво вищої школи і підготовку наукових і учительських кадрів. Член київського «Першого товариства викладачів» (1905). З 1907 брав участь у роботі відомого Київського фізико-математичного товариства при університеті.

У 1930—1957 працював у Київському державному педагогічному інституті ім. О. М. Горького.

У 1932—1957 очолював сектор методики математики Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР.

О. М. Астряб — видатний український педагог, вчений-реформатор, засновник школи методики викладання математики, автор підручників і методичних посібників з геометрії, алгебри, арифметики.

Опублікував понад 100 наукових праць. Нагороджений орденом Леніна, заслужений діяч науки УРСР (1944), лауреат Премії імені К. Ушинського (1952).

• «Наглядная геометрия», 12 видань (з 1909)[2][3];
• «Задачник по наочній геометрії» (1923)[4];
• «Курс опытной геометрии» (1923)[5];
• «Арифметичний задачник: для села, 1-й рік навчання» (1924)[6];
• «Геометрія для трудшкіл» (1927)[7];
• «Як викладати геометрію в середній школі» (1934)[8];
• «Як викладати математику в політехнічній школі за комплексною системою» (1934)[9];
• «Методика стереометрії» (1939)[10];
• «Первые уроки по алгебре (1940)[11];
• «Арифметична задача» (1941)[12];
• «Викладання математики в Росії та на Україні в XVII—XVIII століттях» (1954)[13];
• «Методика викладання математики в Українській РСР» (1957)[14]

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Дічек, Н. П. Астряб Олександр Матвійович / Н. П. Дічек // Українська педагогіка в персоналіях : у 2-х кн. Кн. 2 : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / за ред. О. В. Сухомлинської. - К. : Либідь, 2005. - С. 330-335.
• Астряб Олександер (1879) // Енциклопедія Українознавства : перевид. в Україні : [у 9 т.] / Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові ; репринт. відтворення видання 1955-1984 рр. ; голов. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. - Л., 1993. - Т. 1. - С. 75.
• Астряб Олександр Матвійович // Професори Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : біобліогр. довід. 1944-2009 рр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ; [уклад.: Г. І. Волинка, О. С. Падалка, Л. Л. Макаренко ; за заг. ред. В. П. Андрущенка ; ред. рада : В. П. Андрущенко, В. П. Бех та ін.]. - 2-ге вид., доповн. і переробл. - К., 2009. - С. 85-86. - (Серія „Вчені НПУ імені М. П. Драгоманова"). - До 175-річного ювілею.
• Астряб Александр Матвеевич // Педагогический словарь : в 2 т. / АПН РСФСР ; глав. ред. И. А. Каирова. - М., 1960. - Т. 1. - С. 68.

• Фотогалерея О. М. Астряба, фотодокументи з архіву Педагогічного музею АПН України
• Бібліографія творів О. М. Астряба
• Біографія на сайті бібліотеки ім. В. О. Сухомлинського^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Сторінка «АСТРЯБ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ» інформаційно-бібліографічного ресурсу „Видатні педагоги України та світу” ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського