Атабаска (озеро)
Атаба́ска (англ. Lake Athabasca) — велике прісноводне озеро в провінціях Саскачеван і Альберта, Канада, між 58° і 60° північної широти. Озеро, в найглибшому місці у 234 м, займає площу 7 850 км² — це найбільше й найглибше озеро в Альберті і Саскачевані, восьме за величиною в Канаді. Вода з озера, витікаючи через річки Невільничу і Макензі, потрапляє в Північний Льодовитий океан. На західному березі озера, де на північ починає текти Невільнича річка, розташоване найстаріше європейське поселення в Альберті Форт-Чипеваян.
Атаба́ска | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
59°16′00″ пн. ш. 109°27′00″ зх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Канада | |||
Регіон |
Саскачеван Альберта | |||
Геологічні дані | ||||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 7 850 км² км² | |||
Висота | 213 м м | |||
Глибина середня | 20 м м | |||
Глибина макс. | 120 м м | |||
Довжина | 283 км | |||
Ширина | 50 км | |||
Об'єм | 204 км3 км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Атабаска і Фон-дю-Лак | |||
Витікають | Макензі, Невільнича | |||
Площа басейну | 274 540 км² км² | |||
Країни басейну | Канада | |||
Інше | ||||
Geonames | 5998130 і 5998131 | |||
| ||||
Атабаска (озеро) (Канада) | ||||
Атабаска (озеро) (Альберта) | ||||
| ||||
Атабаска у Вікісховищі |
Поряд з іншими озерами, такими як Велике Ведмеже озеро і Велике Невільниче озеро, озеро Атабаска є залишком величезного Льодовикового Озера Макконнелл.
Видобуток урану і золота на північному березі призвів до виникнення селища Ураніум-Сіті, в якому поселилися гірники з родинами. Хоч видобуток руд припинився в 1980-х, північне узбережжя досі відчуває несприятливий вплив забруднення.
Піщані дюни на озері — найрухоміші піщані дюни у світі північніше 58°, вони прилягають до південного берега. У 1992 дюни названі «Провінційним парком дикої природи».
В озері мешкає 23 види риб. Тут 1961 року зябровою сіткою спіймали з глибини форель з рекордною вагою 46,3 кг.
Посилання
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.