Атаян Армен Аршакович
Атаян Армен Аршакович (нар. 21 березня 1922, Єреван — 8 квітня 2021) — вірменський і український художник, живописець. Член Спілки художників СРСР.
Атаян Армен Аршакович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
21 травня 1922 Єреван, Вірменська РСР, Закавказька РФСР | |||
Смерть | 8 квітня 2021 (98 років) | |||
Національність | вірмени | |||
Країна |
СРСР Вірменія | |||
Жанр | портрет, пейзаж, натюрморт, жанрова картина | |||
Навчання | Єреванський художньо-театральний інститут | |||
Діяльність | художник | |||
Батько | Arshak Atayand | |||
Діти | Атаян Гаяне Арменівна | |||
Брати, сестри | • Rafael Atayand і Robert Atayand | |||
Сайт | www.armenatayan.com | |||
|
Батько української художниці Гаяне Атаян.
Біографія
Народився у 1922 році в Єревані. Батько, Аршак Атаян, був відомим письменником, перекладачем і педагогом, мати викладала в школі вірменську мову[1].
Займався в духовому оркестрі єреванського Палацу піонерів, грав на декількох інструментах — фортепіано, мандоліні, трубі-баритоні і тромбоні. У 1937 році, коли батька заарештували, грав у різних естрадних колективах, щоб допомогти родині. У 1941 році закінчив Єреванське художнє училище. З початком Німецько-радянської війни пішов добровольцем на фронт, служив в оркестрі танкової частини, потім у зразковому оркестрі Закавказького фронту[1].
Після військової служби вступив до Єреванського художньо-театрального інституту, навчався у Мартироса Сар'яна, також певний час його консультантом був відомий художник Олександр Осмьоркін. У 1952 році закінчив інститут, захистивши дипломну роботу під назвою «Максим Горький і Аветік Ісаакян на березі Севана»[1]. З 1952 року бере участь у художніх виставках.
З 1954 року жив і працював у Києві. У 1963 році у місті відбулась персональна виставка художника.
У 1964 році повернувся до Єревану.
Роботи зберігаються в художніх музеях Вірменії, України, в приватних колекціях[2].
Примітки
- Ида Карпетян. Живописец своей чудесной родины // Голос Армении, 5 липня 2012 (рос.)
- Атаян Армен Ашакович Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine. (рос.)
Посилання
- Офіційний сайт (англ.)
- Ида Карапетян. Живописец своей чудесной родины // Голос Армении, 5 липня 2012 (рос.)
- Армен Атаян. «Україночка»[недоступне посилання з лютого 2019], 1959 рік, полотно, олія.