Атиш (водоспад)

Водоспад утворений мільйони років тому на горі двома підземними річками — Агуй та Атиш, раніше мав сильніший потік і вивергався з більшої висоти.
Водоспад «Атиш» унікальний та єдиний подібний на Уралі[1], він витікає з великого грота Атишської печери в горі Яш-Кузь-Таш і прямовисно падає двома струменями з висоти у 4 метри. Ширина цього гроту — 6 метрів, висота — 4,5 метри, а його глибина — близько 10 метрів.
Під водоспадом утворилося невелике озеро. У цьому місці виходять води справжньої підземної річки. Частина води поступає висхідним потоком з глибини 7 метрів у грот цієї печери та падає водоспадом, а частина виходить прямо в озеро.

Від падіння маси води під водоспадом утворилися два водобійних котли, глибина яких досягає 10 метрів, а діаметр — 20 метрів. З озера струмок Атиш пробігає звивистим руслом близько 200 метрів і впадає в річку Лемезу. Вода Атиша, як і всякого підземного джерела, дуже холодна та протягом року має постійну температуру в + 4 градуси.

Гора, де знаходиться водоспад, складена вапняками віком 570 мільйонів років. Води річок проточили у верхній частині гори вапняк, і пройшли вниз на південний схил гори.

Північніше від водоспаду знаходиться місце, де річки Агуй та Атиш, зливаючись в одно русло, зникають, щоб через декілька кілометрів з'явитися на поверхні у вигляді могутнього потоку, що розбиває скелі. Місце зникнення двох струмків корінні жителі називають Атиш-Сумган, що в перекладі з башкирської «Атиш пірнув»[2].

Відстань від великих міст: Уфа — 150 км, Челябінськ — 370 км,Єкатеринбург — 480 км, Перм — 550 км, Тюмень — 800 км, Курган — 620 км[1].

Водоспад є комплексним пам'ятником природи, що включає цілий ряд карстових форм: печер, понорів, підземних русел струмків[3].

З 1965 року оголошений пам'ятником природи республіканського значення[4].

Дістатися до водоспаду можна на електричці, що виходить з Уфи у бік Бєлорєцька, треба доїхати до зупинки «71 км». Від зупинки йти по стежці, минути у брід річку Інзер (проходимо тільки в межень), потім річку Лемезу, на іншому березі якої і буде водоспад. Течія у річці сильна, на дні гострі камені, тому варто узяти взуття для броду. Відстань від зупинки потягів до водоспаду — близько 13 кілометрів. Найкраще планувати похід на два дні з ночівлею біля водоспаду. Не збитися з вірного шляху допоможе маркіровка і те, що стежка на водоспад найширша і добре натоптана. Дорога від 71 км проходить через гору з дуже цікавою назвою, її прозвали Відьмою. Якщо ви на автомобілі, то треба їхати до селища Верхні Лемези, від якого по стежці можна дійти до водоспаду (10 км)[1].

• Період дії: постійно.
• Режим роботи: цілодобово.
• Вартість: безкоштовно.

1. Ефремов, Ю. К. Природа моей страны. — М.: Мысль, 1985. — 350 с. (рос.)
2. Советский Союз: Географическое описание в 22-х томах. Российская Федерация. Урал / Отв. ред. И. В. Комар. — М.: Мысль, 1968. — 406 с. (рос.)