Понори
Поно́ри (від словен. ponor — «нора», «яма»)[1] або катавотри — природні отвори (в формі тріщин, каналів тощо), на поверхні закарстованого масиву, через які відбувається поглинання поверхневих вод і проникнення їх у глибинні шари земної поверхні (у басейн підземних вод). Являє собою природний отвір (тріщину) або порожнину будь-якої форми на поверхні карстових гірських порід, по яким стікає вглиб дощова, тала снігова та проточна вода. Понори утворюються зазвичай на дні карстових лійок чи в руслах зникаючих річок. Понор є індикатором карстування, тому завдяки понорам спелеологи знаходять можливі виходи печер на поверхню, хоча понор може бути виключно локалізованим.
Див. також
Примітки
- Dicken, Samuel N. (November 1935). Kentucky Karst Landscapes. The Journal of Geology 43 (7): 708–728. JSTOR 30057941. doi:10.1086/624363. «Since local terms such as "sink," "sink hole", "kettle", "bottom", etc., are vague and confusing the Slovene terminology ("ponor", "doline", etc.) is used for the karst forms.»
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.