Аукціон (фільм)

1980 рік, «Зовнішторг» влаштовує на конезаводі «Прогрес» для іноземців аукціон коней, на який приїжджає великий німецький шанувальник коней барон фон Ріттер. Барон цікавиться Секундою — нащадком кобили на прізвисько Грабе — яку колись взяли як репарацію після війни. Але директор конезаводу Єрмаков, який був на той час конюхом, знає, що під ім'ям Грабе була його Надія — у 1942 році німці забрали чистопородних племінних коней, у тому числі її — прямого продовжувача роду легендарного коня Атланта, коня російського імператора. Надію вдалося повернути у 1945 році, але за документами вона була безпородною Грабе — хтось підмінив племінне свідоцтво. Єрмаков, лаючись з представниками «Зовнішторгу», не хоче продавати коней, яких без підтверджуючих родовід документів іноземці скуповують за смішні гроші. Він здогадується, що барон фон Ріттер не випадково цікавиться Секундою, мабуть, у нього є справжнє племінне свідоцтво Надії … але звідки воно у нього, і хто ж такий респектабельний бізнесмен фон Ріттер? Ріттер, опинившись на стайні, допомагає Єрмакову прийняти складні пологи у однієї з кобил, після чого вони починають довіряти один одному — і відбувається відверта розмова про події 1942 року. Ріттер пропонує угоду, але Єрмаков навідріз відмовляється. Тоді — у 1942-му він не зміг врятувати Надію, у 1945-му не зміг повернути їй ім'я, а тепер його змушують продати її онуку Секунду. На аукціоні іноземці скуповують коней за 5-8 тисяч доларів, і тут Єрмаков йде на ризик і блеф — виставляє на аукціон Секунду, за 100 тисяч доларів, оголошуючи, що це онука Надії, правнучка Атланта, що підтверджується трофейними документами з печаткою барона. Ріттер змушений вступити в торг — тим самим визнаючи, що Грабе — це була Надія: ціна злітає до 3 мільйонів доларів і коня знімають з торгів.

• Режисер — Валерій Курикін
• Сценарист — Микола Тимченко
• Оператор — Володимир Климов
• Композитор — Борис Ричков
• Художник — Микола Саушин

• Аукціон на сайті IMDb (англ.)