Дружников Володимир Васильович
Володи́мир Васи́льович Дру́жников (рос. Влади́мир Васи́льевич Дру́жников) (нар. 30 червня 1922, Москва, РРФСР — пом. 20 лютого 1994, Москва, РРФСР) — радянський і російський актор. Народний артист РРФСР (1974). Лауреат Державної премії СРСР (1956), майстер дубляжу.
| Дружников Володимир Васильович | |
|---|---|
| Народився |
30 травня 1922[1] Москва, Російська СФРР |
| Помер |
20 лютого 1994[1] (71 рік) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Державний театр кіноактора |
| Роки активності | з 1945 |
| Нагороди |
   |
| IMDb | ID 0238682 |
Народився 30 червня 1922 р. в Москві в родині військового. Помер 20 лютого 1994 р. там же. Навчався в Школі-студії МХАТу.
Фільмографія
Грав у фільмах:
- «Без вини винні» (1945, Незнамов),
- «Кам'яна квітка» (1946, Данило),
- «Сказання про землю Сибірську» (1948, Балашов. Державна премія СРСР, 1948),
- «Костянтин Заслонов» (1949, Заслонов. Державна премія СРСР, 1950)
- «Донецькі шахтарі» (1950)
- «Змова приречених» (1950)
- «Кубинська новела» (1962) та ін.
Знявся в українських кінокартинах:
- «Вогнище безсмертя» (1956, Джордано Бруно),
- «Ластівка» (1957, Яновський),
- «Круті сходи» (1957, Євген Нарежний),
- «Десятий крок» (1967, Романенко),
- «У мене все нормально» (1976),
- «Спадкоємці» (1976, т/ф, 5 с, Козаков),
- «Гонки по вертикалі» (1982, т/ф, 3 а).
Література
- Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.132—133;
- Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.256;
- Раззаков Ф. Досьє на звезд: 1934—1961. М., 1998.
Посилання
- Filmportal.de — 2005.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.