Харитонов Леонід Володимирович
Леонід Володимирович Харитонов (19 травня 1930, Ленінград, Російська РФСР — 20 червня 1987, Москва, Російська РФСР) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1972).
Харитонов Леонід Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
19 травня 1930[1] Ленінград, РСФРР, СРСР | |||
Помер |
20 червня 1987[1] (57 років) Москва, СРСР | |||
Поховання | ||||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ (1954), Saint Petersburg Lyceum 239d і Санкт-Петербурзький державний університет | |||
Заклад | Московський художній театр, Ленком, Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна і Московський художній театр | |||
Роки діяльності | з з 1954 | |||
У шлюбі з | Харитонова Світлана Миколаївна і Q4338065? | |||
Брати / сестри | Viktor Kharitonovd | |||
IMDb | nm0451450 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Першу роль в кіно у фільмі «Школа мужності» зіграв в 1954 році, ще бувши студентом. Після виходу фільму «Солдат Іван Бровкін» (1955) став кумиром покоління.
За кілька років знявся у головній ролі у близько десяти картинах, в яких створив образ нового соціального героя — доброго, чарівного й «злегка недолугого». Створені ним герої не тільки виховували, але й веселили.
Один з найпопулярніших акторів радянського кіно 1950-х років.
Фільмографія
- «Школа мужності» (1954)
- «Син» (1955)
- «Солдат Іван Бровкін» (1955)
- «Васьок Трубачов і його товариші» (1955)
- «В добрий час!» (1956)
- «Вулиця сповнена несподіванок» (1957)
- «Довгий день» (1961)
- «Вогонь, вода та... мідні труби» (1968)
- «Інкогніто з Петербурга» (1977)
- «Суєта суєт» (1979)
- «Чародії» (1982, Одеська кіностудія)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.