Ауреліо Мілані

Народився 14 травня 1934 року в місті Дезіо. Вихованець футбольної школи місцевого клубу «Аурора».

1952 року уклав свій перший дорослий контракт з «Аталантою», у складі якої, утім, в матчах чемпіонату участі не брав. Дебютував же у дорослому футболі наступного року за нижчолігову «Фанфуллу», згодом також грав за «Сімменталь-Монца» та «Трієстину».

У Серії А дебютував у сезоні 1958/59, захищаючи кольори «Сампдорії», за яку відіграв два сезони.

Протягом 1960—1961 років захищав кольори клубу «Падова», після чого приєднався до «Фіорентини». У складі «фіалок» провів свій найуспішніший сезон 1961/62, протягом якого відзначився 22-ма голами у 33 іграх першості і розділив із Жозе Алтафіні титул найкращого бомбардира Серії A. Утім вже наступного сезону нападник виходив на поле лише у 18 іграх чемпіонату і лише одного разу відзначився в них забитим голом.

Після цього 1963 року перейшов до міланського «Інтернаціонале», який під керівництвом тренера Еленіо Еррери саме входив у період своєї історії, який згодом стане відомим як Великий «Інтер». Провів у міланській команді два сезони, протягом яких не зміг стати стабільним гравцем її основного складу, проте здобув цілу низку титулів — чемпіона Італії в сезоні 1964/65, володаря Кубка чемпіонів УЄФА в різіграшах 1963/64 та 1964/65, а також володаря Міжконтинентального кубка 1964.

Залишив «Інтер» у 1965 році, згодом у сезоні 1966/67 провів декілька матчів за нижчолігову «Вербанію», після чого остаточно завершив ігрову кар'єру.

З 1958 по 1962 рік захищав кольори другої збірної Італії. У складі цієї команди провів 2 матчі, забив 1 гол.

1964 року провів свою єдину офіційну гру у складі національної збірної Італії.

Помер 25 листопада 2014 року на 81-му році життя у місті Борго-Тічино.