УЄФА

1: Колишній член АФК (1954—1974); приєднався до УЄФА, оскільки кілька команд АФК відмовилися грати проти них.
2: Колишній член АФК (1994—2002); приєднався до УЄФА.

• Саарский футбольний союз 1954—1956
• Футбольний союз НДР 1954—1990
• Федерація футболу СРСР 1954—1991, з 1992 Російський футбольний союз. Нові незалежні 14 радянських республік створили свої власні футбольні асоціації, і всі вони стали членами ФІФА та УЄФА або АФК.
• Чехословацький футбольний союз 1922—1993. Чехія і Словаччина стали окремими незалежними державами і створили власні футбольні асоціації
• Футбольний союз Югославії 1954—1992. Сербія і Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Македонія і Словенія стали незалежними державами і створили власні футбольні асоціації.
• Футбольний союз Сербії і Чорногорії 1992—2006. Сербія і Чорногорія стали окремими незалежними державами і створили власні футбольні асоціації

Основним змаганням для чоловічих збірних є чемпіонат Європи з футболу, заснований в 1958 році, перший фінал якого пройшов у 1960 році і отримав назву Кубок європейських націй і називався так до 1964 року. Його ще називають ЄВРО. УЄФА також проводить національні змагання на рівні молодіжних команд U-21, U-19 і U-17. Для жіночих збірних існує жіночий чемпіонат Європи, а також молодіжні жіночі змагання WU-19 і WU-17.

УЄФА раніше організовував Кубок Меридіана спільно з КАФ для молодіжних команд, щоб посилити молодіжний футбол. З 1999 року проводить Кубок Регіонів для напівпрофесійних команд, які представляють місцеві регіони. У футзалі проводить чемпіонат Європи та молодіжний чемпіонат Європи.

Італійські, німецькі, іспанські та французькі чоловічі збірні є єдиними командами, які виграли чемпіонат Європи з футболу в усіх категоріях.

Найпрестижнішим клубним турніром УЄФА є Ліга чемпіонів (раніше відома як Кубок європейських чемпіонів, що існував з 1955 по 1992 рік). Проходить кожен рік починаючи з сезону 1992/93 і збирає найкращі 1-4 команди ліги кожної країни (кількість команд залежить від рейтингу цієї країни і може бути підвищений або знижений).

УЄФА також проводить жіночу Лігу чемпіонів. Турнір був вперше проведений в 2001 році і називався Кубок УЄФА серед жінок. З 2009 року має теперішню назву.

Другим турніром, нижчим за рівнем, йде Ліга Європи. Це турнір, для переможців національних кубків та для команд вищих ліг національних чемпіонатів, які не потрапили до Ліги чемпіонів. Був заснований як Кубок УЄФА в 1971 році в ролі наступника Кубка Ярмарків (який існував з 1955 року). З 2009 року має теперішню назву.

Існує також Суперкубок УЄФА який розігрується між переможцем Ліги чемпіонів та переможцем Ліги Європи. З'явився в 1973 році.

Головним і єдиним клубним турніром УЄФА з футзалу є Кубок УЄФА з футзалу, який проводиться з 2001 року замінивши неофіційний Турнір європейських чемпіонів.

Кубок Інтертото — щорічний літній турнір, який керувався декількома центрально-європейськими футбольними асоціаціями, а пізніше офіційно визнаний УЄФА і почав проводитися під його егідою. В ньому брали участь команди, що не отримали путівки ні до Ліги чемпіонів, ні до Кубку УЄФА. Переможці (до 2007 року їх було 3, потім 11) отримували право на участь у Кубку УЄФА. В 2009 Кубок Інтертото і Кубок УЄФА було об'єднано в один турнір — Лігу Європи.

Міжконтинентальний кубок — міжнародне змагання, що проводилося з 1960 по 2004 рік спільно УЄФА та КОНМЕБОЛ. У змаганні брали участь переможці Ліги чемпіонів УЄФА та Кубку Лібертадорес. Останній розіграш змагання відбувся 2004 року, з 2005 року змагання було замінено Клубним чемпіонатом світу, який проводиться під егідою ФІФА.

Кубок володарів кубків — щорічний клубний турнір, що розігрувався з 1960 по 1999 рік. Право участі в турнірі мали володарі кубку країн, або фіналісти (у випадку, якщо кубок країни здобувався чемпіоном). В 1999 році об'єднано з Кубком УЄФА.

Кубок європейських чемпіонів — щорічний клубний турнір, що розігрувався з 1955 по 1992 рік. В турнір потрапляли команди, що найуспішніше виступили в національних чемпіонатах минулого сезону. В 1992 році реформовано в Лігу чемпіонів.

Кубок ярмарків — неофіційний попередник Кубку УЄФА. Розігрувався з 1955 по 1971 рік. В турнірі брали участь збірні команди з міст Європи, де регулярно проводилися міжнародні ярмарки. В 1971 році реформовано в Кубок УЄФА.

Кубок УЄФА — неофіційний правонаступник Кубку ярмарків. Розігрувався з 1971 по 2009 рік. В турнірі брали участь команди, що в минулому сезоні посіли певні місця в національному чемпіонаті, згідно з рейтингом УЄФА. В 2009 році реформовано в Лігу Європи.

Тільки п'ять команд («Ювентус», «Аякс», «Баварія», «Челсі» та «Манчестер Юнайтед») виграли кожен з трьох основних змагань (Кубок європейських чемпіонів/Ліга чемпіонів, Кубок володарів кубків і Кубок УЄФА/Ліга Європи), що вже є неможливим для будь-якої команди, яка не виграла Кубка володарів кубків. Наразі в Європі є дев'ять команд, які виграли два з трьох трофеїв; всі, крім одного, виграли Кубок володарів кубків: чотирьом потрібно виграти Лігу чемпіонів, а п'ятьом Лігу Європи.

Італійський «Ювентус» став першою командою в Європі, і поки що єдиною, яка виграла всі офіційні кубки УЄФА, і в знак цього досягнення отримала Почесний знак УЄФА від 12 липня 1988 року.

Анрі Делоне — перший генеральний секретар

1954–1999 рр. посада називалась, як «генеральний секретар».[2] В грудні 1999 року Адміністративний секретаріат був переформатований на адміністрацію УЄФА. Її в ролі виконавчого директора очолив Ґергард Айґнер, котрий з 1989-го займав посаду генерального секретаря.[3] На десятому позачерговому конгресі УЄФА, який відбувався в Цюриху 28 травня 2007 року вирішено, що посада голови адміністрації УЄФА знову буде називатись, як «генеральний секретар».[4]

	Ім'я	Країна	Термін
1.	Анрі Делоне		1954—1955пом.
2.	П'єр Делоне		1955—1960
3.	Ганс Банґертер		1960—1989
4.	Ґергард Айґнер		1989—2003
5.	Ларс-Крістер Ольссон		2003—2007
6.	Девід Тейлор		2007—2009
7.	Джанні Інфантіно		2009—2016
8.	Теодор Теодорідіс		в.о. з 2016 року