Афанасіївський символ віри

Афанасіївський символ віри (лат. Symbolum Quicumque) — стародавній християнський символ віри, який традиційно приписується св. Афанасію Александрійському, котрий жив у IV столітті. Проте більшість істориків думає, що його складено з початком V століття, — до того ж латиною, а не грецькою мовою. Серед імовірних авторів цього символу віри находяться св. Амвросій Медіоланський, св. Августин, св. Вінсент Леринський.

Символ містить спростування численних єресей перших століть християнства, головним чином аріанства й несторіанства. У текст символу входить filioque, що доводить його появу в Західній церкві вже в V столітті.

Текст афанасіївського символу віри використовується в богослужінні Римо-католицької церкви у складі Літургії Годин; його також використовуютьють у богослужіннях англікани. У православній церкві афанасіївський символ віри не застосовують.

Текст
  1. Кожен, хто бажає спастися, повинен над усе дотримуватися правдивої, загальної християнської віри.
  2. Той, хто не зберігає її в цілості та чистоті, безсумнівно є приречений на вічні муки.
  3. Правдива ж християнська віра є така: Ми поклоняємось єдиному Богові в трьох особах та трьом особам у єдиному Божестві,
  4. ми не змішуємо іпостасі та не поділяємо на частини Божественну сутність.
  5. Бо одна іпостась Отця. Інша — Сина, ще інша — Духа Святого,
  6. але Отець, і Син, і Святий Дух є одне Божество: слава Його одна, велич Його одна та вічна.
  7. Який Отець, такий і Син, такий і Дух Святий:
  8. нестворений Отець, нестворений Син, нестворений Дух Святий.
  9. Неосяжний Отець, неосяжний Син, неосяжний Дух Святий.
  10. Вічний Отець, вічний Син, вічний Дух Святий.
  11. Але немає трьох вічних, а тільки один вічний.
  12. Так само й немає трьох нестворених, трьох неосяжних, але є тільки один нестворений та один неосяжний.
  13. Так само всемогутній Отець, всемогутній Син, всемогутній Дух Святий.
  14. Однак не існує трьох всемогутніх, але тільки один всемогутній.
  15. Так само Отець є Бог, Син є Бог, Дух Святий є Бог.
  16. Однак не існує трьох Богів, а один Бог.
  17. Так само Отець є Господь, Син є Господь, Дух Святий є Господь.
  18. Однак не існує трьох Господів, а один Господь.
  19. Бо так само, як християнська правда вимагає від нас визнавати кожну іпостась окремо за Бога та Господа, так само і вселенська християнська віра забороняє нам говорити про трьох Богів або Господів.
  20. Ніхто Отця не створив, ніхто Його не зробив з нічого, ніхто Його не народив.
  21. Син тільки від Отця, незроблений, не створений, але народжений.
  22. Дух Святий від Отця та Сина не зроблений, не створений, і не народжений, але ісходить[1].
  23. Отже, є один Отець, а не три Отці, один Син, а не три Сини, один Дух Святий, а не три Духи Святих.
  24. І серед цих трьох осіб ніхто не є першим чи останнім, ніхто не є більшим а чи меншим від іншого,
  25. а всі три іпостасі між собою однаково вічні та рівні: отже, слід поклонятися як цим трьом в одному Божестві, так і Богові в цих трьох особах.
  26. Отже тому, хто бажає спасіння належить так думати про три особи в Богові.
  27. Але для вічного спасіння ще належить твердо вірити у втілення Господа нашого Ісуса Христа.
  28. Таким чином, правдива віра полягає в тому, що ми віруємо та сповідуємо те, що Господь наш Ісус Христос, Син Божий є Бог, і є людина.
  29. Він Бог, перед усіма віками від єства Отця народжений, людина народжена від єства матері,
  30. досконалий Бог і досконала людина, яка має наділену розумом душу та людське тіло, що існують разом;
  31. з боку Бога — Він рівний з Отцем, з боку людини — Він менший від Отця.
  32. Хоча Він є Богом, і людиною, немає, однак, двох Христів, а є один.
  33. Він є один не через те, що Боже перетворилося в людське, а через те, що Бог стався людиною.
  34. Він цілком один: однак не через те, що обидва єства змішалися, а через те, що вони складають одну особу.
  35. Бо так само, як і душа, яка наділена розумом, і тіло складають одну людину, так і Бог, і людина є один Христос,
  36. Який страждав заради нашого спасіння, зійшов до пекла, воскрес із мертвих третього дня,
  37. вознісся на небеса і сидить праворуч Бога Отця, Бога всемогутнього, звідки Він прийде судити живих і мертвих,
  38. Після того, як Він прийде, усі люди мають тілесно постати з мертвих, щоб дати звіт у вчинках своїх:
  39. ті, хто робив добре, увійдуть до життя вічного, а ті, хто чинив зло — у вогонь вічний.
  40. Це є правдивою, вселенською християнською вірою. Хто чесно і твердо не вірує в це, той спастися не може.

Джерела та посилання
  1. У перекладах українською також поширений термін «походить», однак Теологічно-правописний порадник Українського католицького університету радить вживати термін «ісходження»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.