Афет Інан

Афет Інан (тур. Afet İnan; 29 листопада 1908, Салоніки — 8 червня 1985, Анкара) — турецька історикиня і соціологиня. Одна з прийомних дочок Мустафи Ататюрка.

Афет Інан
тур. Afet İnan
Народилася 29 листопада 1908(1908-11-29)
Салоніки, Османська імперія
Померла 8 червня 1985(1985-06-08)[1] (76 років)
Анкара, Туреччина
·гострий інфаркт міокарда
Поховання кладовище Джебеджі Асріd
Країна  Османська імперія
 Туреччина
Діяльність політична діячка, історикиня, соціологиня, викладачка університету
Alma mater Женевський університет і Lycée Notre Dame de Sion Istanbuld
Галузь соціологія
Заклад Університет Анкари
Посада професор
Батько İsmail Hakkı Uzmayd
 Афет Інан у Вікісховищі

Життєпис

Афет народилася в сім'ї турецького політика Ісмаїла Хакки Узмая і його дружини Шехзане-ханим 1908 року в районі Касандра Салонікського вілайєту.

Через Балканські війни сім'я Афет емігрувала в Адапазари, де 1913 року вона вступила до початкової школи. Потім сім'я деякий час проживала в Анкарі, Михаличчику, Караоглані і Бізі. Шехзане-ханим померла від туберкульозу 15 травня 1915 року. Незабаром після цього Ісмаїл Хакко-бей узяв молоду дружину Айше. Афет, не бажаючи залежати від батька, твердо вирішила стати вчителькою, щоб самій себе забезпечувати. Коли вони жили в Бізі, в Афет народилася молодша сестра Незіхе. 1920 року Афет закінчила шестирічну початкову освіту. 1921 року родина переїхала в Алаї. 1922 Афет здобула кваліфікацію вчителя в Елмали, де стала директоркою місцевої школи для дівчаток. 1925 року Афет закінчила Жіночий педагогічний коледж у Бурсі і почала працювати вчителем початкової школи в Ізмірі. Вона зустріла Мустафу Ататюрка в жовтні того ж року під час його візиту до Ізміра.

1925 року Ататюрк послав Афет до Лозанни, Швейцарія, для вивчення французької мови. Після повернення до Туреччини 1927 року вона відвідала французький ліцей-інтернат «Нотр-Дам де Сіон» у Стамбулі. Після закінчення навчання Афет призначено вчителем історії в середній школі. 1935 року Афет знову побувала в Швейцарії і три роки навчалася в Ежена Піттара в університеті Женеви. Після здобуття вищої освіти Афет здобула ступінь доктора філософії в галузі соціології 1939 року. 1950 року вона стала викладачем в Анкарському університеті.

Вона була співзасновником і провідним членом Турецької історичної організації.

Афет померла 8 червня 1985 року в Анкарі, залишивши свого чоловіка доктора Ріфата Інана, дочку Арі і сина Деміра[2].

Вибрана бібліографія
  • Medeni bilgiler ve M. Kemal Atatürk'ün el yazıları, Ankara, Türk Tarih Kurumu, 1969
  • Atatürk'ten yazdıklarım, Ankara, 1969
  • Recherches Sur les Caractéres Anthropologiques des Population de la Turquie, Genève, 1939
  • Türk Amirali Piri Reis'in Hayatı ve Eserleri
  • L'émancipation de la Femme Turque

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Kim Kimdir?� Biyografi Bankas� - FORSNET (тур.). www.kimkimdir.gen.tr. Процитовано 5 березня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.