Африканський національний конгрес
Африкáнський націонáльний конгрéс (АНК; англ. African National Congress) — найстаріша політична організація африканського населення ПАР, головною ціллю якої була ліквідація режиму апартеїду та боротьба за демократичну перебудову суспільства[2]. До організації могли входити всі охочі не залежно від походження та кольору шкіри. Основний метод боротьби полягав у ненасильницих методах — мирних демонстраціях та масових акціях[2]. Одним з перших став протест проти підвищення цін на проїзд в автобусі.
Африканський національний конгрес | |
---|---|
англ. African National Congress | |
Тип | політична партія |
Засновник | John Langalibalele Dubed |
Засновано | 8 (21) січня 1912 |
Ідеологія | Африканський націоналізмd і соціал-демократія |
Країна | ПАР |
Штаб-квартира | Luthuli Housed |
Членство | Соціалістичний інтернаціонал[1] |
Генеральний секретар | Ace Magashuled |
Керівник | Матамела Сиріл Рамафоса |
Членів | 896 000 |
Вебсайт | anc1912.org.za |
Африканський національний конгрес у Вікісховищі | |
Історія
Організація була заснована 8 січня 1912 року в місті Блумфонтейн (ПАР)[3].
Організація довгий час знаходилась під ідейним впливом КПРС, маоіської КПК і троцкиського «четвертого інтернаціоналу». В АНК було інфільтровано багато активістів із забороненої Комуністичної партії ПАР. Вони мали підтримку та проходили різноманітну підготовку та інструктаж спочатку з боку Комінтерну, а потім із КДБ СРСР. АНК був офіційно присутнім на XXV з'їзді КПРС[2].
Оскільки ненасильницькі методи більше не працювали, з допомогою радянських спецслужб на території Мозамбіку на чолі з Манделою було сформоване військове крило (Umkhonto we Sizwe — Спис нації). Головна мета насильницького протистояння полягала у терористичних акціях — спланованих підривах державних та військових об'єктів, а в разі неефективності обговорювався можливий перехід до повномаштабної партизанської війни.
У 1960 році партія була заборонена, її члени репресовані[2]. 5 серпня 1962 року Нельсон Мандела був затриманий. Після довгого судового процесу 5 грудня 1964 його та 150 соратників було засуджено судом в Преторії до довічного ув'язнення. Виконувачем обов'язків голови конгресу призначений О. Тамбо[2]. У 1990 році заборона на діяльність партії була знята.
З серпня 1994 р. після перших демократичних виборів Африканський національний конгрес прийшов до влади, на чолі з президентом Нельсоном Манделою (з 1994 по 1999).
Друкований орган — журнал «Сечаба» («Нація»)[2].
Примітки
- Африканський національний конгрес // Політичний словник. — К. : Головна редакція УРЕ, 1976. — 592 с.
- Південно-Африканська Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Сайт АНК
- Ilankai Tamil Sangam: Terrorism Was a Part of the Struggle(англ.)
- Mandela & the Church Street Bombing(англ.)
- Хронос: Апартеид(рос.)
- Д. Жуков: Апартеид. История режима Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.(рос.)