Афродіта Анадіомена
Афроді́та Анадіоме́на (грец. Ἀφροδίτη Ἀναδυομένη) — епітет богині Афродіти, а також іконографічний тип її зображення у живопису та скульптурі. Походить від дієслова ἀναδύομαι — «виринаю, виходжу з глибини»[1] і представляє богиню у момент її народження, виходу з морських хвиль.
Атрибутика
Даний тип зображення Афродіти (Венери) міг мати кілька варіантів (богиня стоячи або лежачи в мушлі) і включав такі елементи:
Античність
Перше відоме зображення «Анадіомени» — картина, написана давньогрецьким художником Апеллесом у IV ст. до н. е.. Вона не збереглась, знають лише її опис в «Природничій Історії» Плінія Старшого (кн. 35): Афродіта виходить з хвиль і віджимає волосся. Картина мала неймовірну славу і спричинила багато наслідувань.
Історія створення полотна пов'язана з іменами двох жінок — Фріни й Кампаспи. Знаменита гетера Фріна була натурницею Праксітеля для його «Афродіти Кнідської» — прославленої скульптури IV ст. до н. е. Вона була відома своїм ідеальним тілом, але побачити її оголеною можна було тільки один раз на рік — під час свята Посейдона в Елевсіні, коли Фріна роздягалась, розпускала волосся і входила в море. За свідченням Афінея[2] саме вигляд оголеної Фріни в морі підказав художнику тему картини. Проте, деякі вважали (за свідченням Плінія), що натурницею для «Афродіти» Апеллеса була не Фріна, а його рабиня Кампаспа, подарована йому Александром Македонським[3].
«Афродіта Анадіомена» вважалася найкращим витвором Апеллеса. Місцем її знаходження був храм Асклепія на острові Кос. На межі нашої ери її придбав імператор Август — натомість простивши жителям податки на суму 100 талантів. «Афродіту» розмістили в храмі Юлія Цезаря в Римі. Картина була пошкоджена в нижній частині, реставрувати її не наважились. Подальша доля картини невідома, звісно, що Нерон замінив «Афродіту» Апеллеса на одну з робіт майстра Доротея[4].
Видатний мистецтвознавець XX ст. Ернст Гомбріх розглядав картину Апеллеса як витвір, що визначив шляхи розвитку всього європейського образотворчого мистецтва. Одну зі своїх книжок, присвячених живопису доби Відродження, він так і назвав — «Спадок Апеллеса» (The heritage of Apelles: studies in the art of the Renaissance)[5].
Скульптура
- «Трон Людовізі» — рельєфи з «Афродітою Анадіоменою», датовані V ст. до н. е. Знаходиться в Національному музею Рима
- «Венера Сіракузька» («Венера Ландоліна») — статуя Венери (Афродіти) у позі «Анадіомени», у супроводі дельфіна (його фігура втрачена). Датована ІІ ст. н. е., зберігається в Сіракузькому Археологічному музею.
- «Венера Киренська» — статуя «Анадіомени», також супроводжуваної дельфіном. Походить з міста Кирена. У Національному музею Рима зберігається копія з незбереженого грецького оригіналу доби Еллінізму[6]. Фото статуї
- «Венера Анадіомена» з пізньої галлоримської вілли в Луврі
- «Афродіта Кіарамонті» (італ. Aphrodite Chiaramonti) — статуя в Римі
- «Венера Анадіомена», Лувр Фото статуї
- Бронзова статуетка, датована І-ІІ ст. н. е. Зберігається у Королівському музею Марімон у Бельгії
- Коптський рельєф IV ст. н. е. зі зображенням «Анадіомени» в Луврі Фото рельєфу
Інше
- Фрески з вілли в Помпеях — на тему Venus Marina («Венера Морська») Фото двору вілли з фрескою.
- Червонофігурна ваза зі зображенням Афродіти в стулках мушлі. Фото вази
Доба Відродження
Майстри доби Відродження старанно досліджували давньогрецькі канони живопису й скульптури, вивчаючи оригінальні зразки і читаючи описи незбережених витворів в античних авторів. Об'єктом наслідування була й «Афродіта Анадіомена».
- «Народження Венери» Сандро Боттічеллі, написана близько 1485 року, є найвідомішим зразком ренессансної «Анадіомени». На картині присутні всі атрибути богині: мушля, хвилі, довге волосся, купідони, боги вітрів.
- «Венера Анадіомена» — мармуровий рельєф Антоніо Ломбардо (1516 рік). Зображає жінку, яка віджимає волосся. Зберігається в музею Вікторії та Альберта.
- «Венера Анадіомена» — картина Тіціана (1525 рік). Знаходиться в «Національній галереї Шотландії» в Единбурзі.
- Фонтан «Венера» школи Джамболоньї (XVI ст.). Зображає богиню, в якої з волосс збігає вода. Зберігається в «Національній Художній Галереї» у Вашингтоні.
Новий час
- «Народження Венери» — картина Адольфа Вільяма Бугро, створена у 1879 році. Експонується в паризькому Музеї д'Орсе.
- «Народження Венери» — картина Александра Кабанеля, створена у 1863 році. Експонується в паризькому Музеї д'Орсе.
Поезія
- «Народження Кіпріди» — Аполлон Майков
- «Народження Афродіти» — Жозе-Марія де Ередіа
- «Народження Афродіти» — Поль Валері
- «Венера Анадіомена» — Артюр Рембо
- «Народження Венери» — Райнер Марія Рільке
- «Анадіомена» — Ангелос Сікеліанос
Інше
На честь Афродіти Анадіомени названі:
- Versuriga anadyomene — один з видів медуз
- Nephargynnis anadyomene — метелик
Галерея
- Карло Фінеллі «Венера в мушлі», 1847 Ермітаж
- І-ІІ ст. н. е. Королівський музей Марімон, Бельгія
Примітки
- Большой древнегреческий словарь
- Афіней, Deipnosophistae, кн. XIII
- Пліній Старший. «Природнича історія», кн. 35.
- Там само.
- Журнальный зал
- Венеру — африканцам. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 29 вересня 2007.