Кос

Коська фортеця

Замок Нератція, є найважливішою частиною укріплень, побудованих на острові тамплієрами в кінці XIV століття н.е. Він розташовувався на острові, відділеному від суходолу викопаним рвом, поруч з гаванню міста та дозволяв здійснювали контроль над стратегічними протоками між островом і Туреччиною. Будівництво внутрішніх мурів розпочав венеціанський губернатор (можливо Х. Шлегельгольц) у 1436 р., а закінчив його спадкоємець у 1478 р. У зв'язку з постійними турецькими нападами замок вирішено було укріпити тож побудовано масивні зовнішні башти.[3][4][5] Після захоплення замку османами в 1523 році його до XIX столітя використовували як казарма турецького гарнізону та житло його командувача. При будівництві замку використовувались місцеве каміння (пористий камінь, зелений пористий камінь, м'який камінь та травертин, змішані з древніми шматками мармуру) та залишки античних споруд міста Кос.[6]

Докладніше: Коська фортеця

Фортеця Антімахії

Фортеця побудована на місці колишньої візантійської сторожової вежі в XIV столітті н.е. за правління Великого магістра рицарського чернечого ордену госпітальєрів Еліона де Вілльнева[7] та розташовується посередині острова на плато поруч з селом Антімахія. Її місце розташування дозволяло контролювати південну частину острова, протоку між островом Кос і островом Нісірос, захищати сусідні населені пункти, такі як перша столиця острова Нератція та внутрішнє переміщення островаом з півночі на півлдень. Побудована з пошаровим використанням природніх великих каменів, скріплених вапновим розчином. Південна та східна частини фортеці побудована на скелі, а загалом вона повторює рельєф навколишньої місцевості. Довжина стін складає 970 метрів та вони мають глибокі косі амбразури та зубці. В фортеці також збереглися церква Святого Миколая XVI століття (збереглися фрески XV - XVI століть), Святої Параскеви 1705 р. та руїни церкви Панагія Елеімонітрія, а також руїни мечеті. Є низка цистерн для води, фундаменти окремих будинків.[8][9][10]

Докладніше: Фортеця Антимахії

Вхід у фортецю Пілі

Фортеця Пілі розташован на вершині пагорба у гірській місцевості острова (західна частина гірського хребта Дікайо) поруч з сучасним селом Пілі. Її розташування далеко від моря у важкодоступній місцевості захищало від набігів піратів та вона слугувала прихистком для місцевих жителів у разі таких нападів. Побудована з вапняку та магматичних гірських порід з унікальним для Додеканезу використанням цегли. Фортеця має три рівні стін. Це найдавніша фортеця острова Кос і була заселена до початку 1830 року, коли її покинули через сплах холери.[11][12][13]

В селі Кефалос на острові можна знайти залишки місцевої фортеці візантійської епохи (за різними даними 1271[14], 1420[15] роки), побудованого з невеликих каменів. У 1493 році замок майже повністю був зруйнований землетрусом. В 1505 році замок перестав виконувати оборонні функції.[14][15][16]