Ахмад ар-Раді

Ахмад ар-Раді (*909 23 грудня 940) — 20-й володар Багдадського халіфату в 934940 роках. Тронне ім'я з арабської мови перекладається як «Той, хто звертається до Бога». Повне ім'я Абу'л Аббас Ахмад ібн Джафараль-Муктадір ар-Раді біллах.

Ахмад ар-Раді
Динар ар-Раді
Ім'я при народженні أبو العباس محمد بن جعفر المقتدر‎‎
Народився 1 червня 909
Багдад
Помер 12 грудня 940 (31 рік)
Медина, Аббасидський халіфат
·водянка
Громадянство Багдадський халіфат
Національність араб
Діяльність політик
Титул халіф
Посада Abbasid caliphd
Термін 934—940 роки
Попередник аль-Кахір
Наступник аль-Муттакі
Конфесія іслам
Рід Аббасиди
Батько аль-Муктадір
Брати, сестри Муті і Ібрагім аль-Муттакі

Життєпис

Походив з династії Аббасидів. Син халіфа аль-Муктадіра. Народився у 909 році в Багдаді. При народженні отримав ім'я Ахмад (хоча в деякий джерелах згадується також як Мухаммад). Здобув освіту в палаці батька.

У 932 році після сходження на трон стрийка аль-Кахіра опинився фактично під домашнім арештом. Весь час перебував у страху за своє життя. У 934 році в результаті повалення аль-Кахіра стає новим правителем під ім'ям ар-Раді.

Новий халіф намагався відновити потугу держави та авторитет володаря, втім усе було марно. При дворі постійно точилися чвари, часто змінювалися візирі. Це в свою чергу негативно позначалася на ситуації в провінціях та фінансах. Зрештою ар-Раді вирішив спиратися на талановитого, але жорстокого сановника Мухаммада ібн Ра'іка, якому надав найвищу посаду амір аль-умара. Втім халіф робив спроби його контролювати, зменшувати покарання та зловживання.

Послаблення центрального уряду відбилося на новому розпаді халіфату. Протягом 935—937 років фактично самостійним володарем в Єгипті та Сирії став Мухаммад ібн Тугдж, заснувавши династії Іхшидів. Остаточно самостійними стали Хамданіди 935 року (зі столицею в Мосулі), які номінально визнавали ар-Раді світським сюзереном, а не релігійним, оскільки були шиїтами. На сході наступ на володіння халіфа почали Буїди з Гіляні. Останні протягом 934—936 років захопив Рей, Керман, Ісфаган, Фарс, Хамадан. В басрі та Васіті почалося потужне повстання. При цьому кармати захопили північну та центральну Аравію.

У 938 році почалося нове протистояння при дворі: ібн Ра'ка було повалено і замінено Байкамом з Дейлему. Першого відправлено еміром Харрану, а другого призначено аміром аль-умаром. Втім у 939 році ібн Ра'ка спробував відвоювати владу, але вже у 940 році вимушений був відступити до Дамаска.

За цих обставин халіф фактично доручив Хамданідам боротися проти візантійської імперії, яка також почала наступ. Але не надав останнім якоїсь військової допомоги. Разом з тим наказав ібн Ра'іку рушити проти Іхшидів. Останнім протягом 939—940 років було завдано декілька поразок, завдяки чому майже вся Сирія знову опинилася під владою халіфа. Втім, у самому Багдаді ар-раді не контролював ситуацію, оскільки тут діяли фанатичні прихильники ханбалізму.

Ар-Раді помер від водянки у грудні 940 року. Йому спадкував брат Ібрагім.

Джерела

  • Kennedy, Hugh (2006). When Baghdad Ruled the Muslim World: The Rise and Fall of Islam's Greatest Dynasty. Cambridge, MA: Da Capo Press. ISBN 978-0-306814808.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.