Ахметов Абдулла Шангарійович
Абдулла Шангарійович Ахметов (2 травня 1918 — 25 листопада 1995) — учасник Другої світової війни, командир телефонного відділення 1449-ї окремої роти зв'язку 31-ї стрілецької дивізії 46-ї армії 3-го Українського фронту, старший сержант[1].
Ахметов Абдулла Шангарійович | |
---|---|
Народився |
2 травня 1918 Юмагузіно, Куганакбашівська сільська рада, Стерлібашевський район |
Помер | 25 листопада 1995 (77 років) |
Поховання | Стерлібашево |
Країна | СРСР |
Учасник | німецько-радянська війна |
Військове звання | старший лейтенант |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Герой Радянського Союзу (22.02.1944), старший лейтенант запасу з вересня 1945 року.
Біографія
Народився 2 травня 1918 року в селі Юмагузіно нині Стерлібашевського району Башкортостану. Башкир. Член ВКП(б) з 1943 року. Закінчив 7 класів і курси підготовки вчителів. До призову в армію працював у колгоспі «Урал», потім учителем Айтугановської початкової школи в Стерлібашевськом районі.
У жовтні 1938 року призваний в Червону армію Стерлібашевським райвійськкоматом Башкирської АРСР. З червня 1941 року служив червоноармійцем і командиром відділення зв'язку у 142-му полку НКВС. На фронті Другої світової війни з січня 1942 року.
26 вересня 1943 року дивізія, де служив А. Ш. Ахметов отримала наказ форсувати річку Дніпро в районі села Сошинівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області України. Ахметов А. Ш. з двома бійцями взяв котушки з кабелем і телефонні апарати, в числі перших переправився через Дніпро, одночасно навів подвійну лінію в півтора кілометра, з них 600 метрів по воді. Давши зв'язок командиру 248-го стрілецького полку від спостережного пункту командира дивізії, тим самим дав можливість керувати боєм. В ході бою відважний зв'язківець виправив близько 40 пошкоджень на лініях. Був важко контужений.
Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3551) Ахметову Абдуллі Шангарійовичу присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року[2][3]
У 1945 році А. Ш. Ахметов закінчив Київське військове училище зв'язку. У вересні 1945 року старший лейтенант Ахметов А. Ш. звільнений у запас. Закінчив Уфимську обласну партійну школу, працював інспектором Міністерства соцзабезпечення, заступником голови Стерлібашевської райради депутатів, уповноваженим Міністерства заготівель СРСР, директором елеватора, завідувачем відділу соцзабезпечення.
Помер 25 листопада 1995 року.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (№ 3551)
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (06.04.1985)[4]
- Орден Червоної Зірки (27.10.1943)[5]
- Медалі, в тому числі:
Пам'ять
- Похований в селі Стерлібашево (Башкортостан).
- Ім'ям Героя названі вулиці в селі Стерлібашево і селі Юмагузіно.
- У селі Стерлібашево встановлено пам'ятник на алеї Героїв.
Примітки
- Посада та військове звання на дату представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу.
- Подвиг народа
- Подвиг народа
- Подвиг народа
- Подвиг народа
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.