Верхньодніпровський район

Верхньодніпро́вський райо́н — колишній район в північно-західній частині Дніпропетровської області України, був розташований на правому березі Дніпра. Адміністративний центр — місто Верхньодніпровськ. Населення на 1 лютого 2012 року становило 54 185 осіб.

Верхньодніпровський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: СРСР ( УСРР),
 Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1221000000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: ▲ 53 151 (на 1.04.2016)
Площа: 1286 км²
Густота: 42,3 осіб/км²
Тел. код: +380-5658
Поштові індекси: 51600—51671
Населені пункти та ради
Районний центр: Верхньодніпровськ
Міські ради: 2
Селищні ради: 2
Сільські ради: 11
Міста: 2
Смт: 2
Села: 64
Селища: 1
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Кравченко Артем Вадимович
Голова РДА: Дришлюк Віктор Анатолійович[2]
Вебсторінка: Верхньодніпровська РДА
Адреса: 51600, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, пр. Шевченка, 21, 6-04-80,
Мапа

Верхньодніпровський район у Вікісховищі

Географія

Верхньодніпровський район був розташований на півночі Дніпропетровської області України. Межував з П'ятихатським, Криничанським, Петриківським районами і Вільногірською міською радою, Кобеляцьким районом Полтавської області та Онуфріївським районом Кіровоградської області.

Кіровоградська область
(Онуфріївський район)		 Полтавська область
(Кобеляцький район)		 Полтавська область
(Кобеляцький район)
П'ятихатський район
П'ятихатський район Криничанський район,
Вільногірськ		 Криничанський район

Територія району — 128,6 тисяч га.

Історія

Центром повіту Верхньодніпровськ був аж до 1923 року, коли Постановою Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» на базі повіту створено Верхньодніпровський район з центром в м. Верхньодніпровську та у складі волостей:

Адміністративно-територіальний поділ

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 міські ради, 2 селищні ради та 11 сільських рад, які об'єднують 69 населених пунктів та підпорядковані Верхньодніпровській районній раді. Адміністративний центр — місто Верхньодніпровськ[3].

Найбільші населені пункти
№ Населений пункт Населення,
осіб (2001[4])
1 Верхньодніпровськ 16 680
2 Верхівцеве 10 134
3 Дніпровське 5 809
4 Новомиколаївка 3 985
5 Пушкарівка 3 443
6 Мишурин Ріг 1 945
7 Соколівка 943
8 Бородаївка 938
9 Боровківка 877
10 Дніпровокам'янка 589
11 Ганнівка 587

Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 26 040 4848 3898 7372 6704 3066 152
Жінки 30 889 4522 3537 7761 8309 6061 699

За переписом 2001 року розподіл мешканців району (включно з райцентром) за рідною мовою був наступним[6]:

На 1 лютого 2011 — 54,4 тисяч осіб[7].

Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 53 432 осіб, з них міського населення — 36 522, сільського — 16 910 осіб[8].

Економіка

Теперішній Верхньодніпровський район за своєю інфраструктурою є унікальним серед сільських районів області. Тут вдало поєдналися в єдиному комплексі розвинута багатогалузева мережа промислових підприємств та аграрний сектор економіки.

На території району діють 11 промислових підприємств, у тому числі харчової промисловості — 3, машинобудування — 4, легкої промисловості — 2, по одному — будівельних матеріалів, борошномельної та круп'яної промисловості.

Гордістю району є колектив ВАТ «Дніпровський крохмало-патоковий комбінат» — одне з найпотужніших підприємств харчової промисловості України, який своєю продукцією забезпечує виробництво практично всіх вітчизняних кондитерських фабрик.

У 2000 році обсяг виробництва промислової продукції збільшився на 23,8% до 1999 року. Поліпшили показники підприємства машинобудівної галузі — ВАТ «Верхньодніпровський машинобудівний завод» та ВАТ «Верхньодніпровський авторемзавод». Також поліпшує виробничі показники АК «Версант».

Своїми досягненнями промисловий комплекс району завдячує харчовій та переробній промисловості (88% у загальному обсязі промислового виробництва), а та, у свою чергу, її основному підприємству — ВАТ «Дніпровський крохмале-патоковий комбінат», яке збільшило своє виробництво на 23%. Десять промислових підприємств з одинадцяти виробляють товари народного споживання. У районі створено 68 фермерських господарств.

Транспорт

З точки зору автошляхів район має один транспортний коридор, автошлях Н08 (Київ — Бориспіль — Кременчук — Дніпро — Запоріжжя — Маріуполь) та регіональні Т 0415, Т 0423, Т 0429 та Т 0437.

У залізничному відношенні розташований великий залізничний вузол станція Верхівцеве, яка здійснює як пасажирське перевезення, але більше виконує промислові функції на лінії Придніпров'я/Кривбас — Донбас/Приазов'я. Здійснюється перечіпка локомотивів із промислового використання на локомотиви дальнього слідування.

Залізнична станція: Дніпровська.

Зупинні пункти: 125 км, 128 км, Гранове та Полівський.

Освіта та культура

З освітніх закладів діють державний аграрний технікум, професійно-технічне училище, 23 середніх загальноосвітніх школи, три навчально-виховних комплекси, школа-дитячий садок, вечірня школа, чотири позашкільних заклади: палац дитячої та юнацької творчості, спортивна школа, будинок піонерів, еколого-натуралістичний центр, двадцять дитячих ясел-садків.

У районі працюють 33 клубних заклади (99 колективів художньої самодіяльності), 30 бібліотек, 2 народних музеї (Народний музей історії Верхньодніпровського району), 9 музеїв на громадських засадах, 3 дитячі музичні школи.

Охорона здоров'я

До послуг населення 35 медичних закладів, з них 4 лікарні, 7 амбулаторій, 24 фельдшерсько-акушерських пункти.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Верхньодніпровського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 55,45% (проголосували 22 618 із 40 792 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,12% (9 752 виборців); Юлія Тимошенко — 10,56% (2 388 виборців), Сергій Тігіпко — 8,90% (2 014 виборців), Олег Ляшко — 8,47% (1 915 виборців), Анатолій Гриценко — 6,90% (1 560 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,97%.[9]

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 13 грудня 2019 року № 511/2019-рп «Про призначення В.Дришлюка головою Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Верхньодніпровського району на сайті Верховної Ради України
  4. За даними із сайту ВРУ
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  6. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  7. Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з травня 2019]
  8. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року
  9. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 9 квітня 2016.

Джерела

Література
  • Верхньодніпровський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.172-221, 187-188

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.