Аххіява

Основні відомості про її існування міститься в хеттських текстах. З лувійської мови Аххіява (Aḫ-ḫi- i̯a-u̯a-a) перекладається як «Ахійська держава». З огляду на це дослідники її співвідносять з Ахейською Грецією.

Тривалий час вважалося, що існувала на островах Егейського моря або на Балканському півострові — в Афінах (Аттика), Фівах (Беотія) або Аргосі або Мікенах (Ф. Шахермейр і X. Гютербок), Крит (Дж. Пейдж). Втім дослідження хеттських текстів довели, що напевне розташовувалася на заході Малої Азії (Т. В. Гамкрелідзе і В. В. Іванов). Ймовірно її центром був Мілет, в хеттських текстах названий Мілаванда, або Сіпіл.

Ймовірно початок утворенню було покладено в XV ст. до н. е., про що свідчать археологічні дослідження Мілету. Тут вже тоді розташовувалися значні поселення ахейців. Поруч виявлено 25 городищ. Відомо, що вже тоді ахейці перебували в Колофоні, Пітані, Іасосі, Галікарнасі. У 1450—1430-х роках до н. е. були захоплені мійнойські поселення на Кносі та в Карії.

Аххіява насаперед відома війнами з хеттами. Перша згадка про Аххіяву відноситься до часу панування царя Тудхалії II. У 1370-х роках до н. е. Аттарсія, царя Аххіяви, втрутився у боротьбу за трон в державі Арцава. Невдовзі іншого претендента підтримав Арнуванда I, цар хеттів. Останній поставив на трон Арцави Маддуватту, але той невдовзі перейшов на бік Аххіяви і разом з Аттарсією атакував Аласію, що перебувала під зверхністю хеттського володаря.

У 1330 році до н. е. Аххіява підтримувала коаліцію на чолі із Арцавою. Після поразки останньої надала прихисток арцавському цареві Уххациті. Можливо після цього Аххіява також вступила у війну проти хеттів, але їх міста Апас (Ефес) було зруйновано. В цей час правив аххіявський цар Атрія. 1310-х роках до н. е. почався відкритий конфлікт з хеттським царем Мурсілі II, який завдав поразки аххіявському війську. За різними гипотезами Аххіява вимушена була сплатити одноразову данину або визнати номінальну зверхність Хеттської держави.

У 1300 році до н. е. почалася боротьба Аххіяви з хеттами за владу над Троєю (в хеттських текстах Вілусою), що тривала до 1270 року до н. е. Мирний договір було укладено при хеттському цареві Хаттусілі III. Ймовірно ця війна стала основою для створення гомерівського епосу «Іліада» (Троянська війна). В хеттських текстах згадується цар (або царя) Талакалава (Тавагалава), що брав участь у цій війні. Деякі дослідники співвідносять його з Етеоклом з «Фіванського циклу» давньогрецьких міфів. Потім той же аххіявський володар брав участь у боротьбі за Лукку.

Близько 1240 року Аххіява чолила коаліцію держав Західної Малої Азії проти Тудхалії IV, правителя хеттів. Втім ця коаліція зазнала важкої поразки, внаслідок чого хетти перестали вважати Аххіяву «великою державою».

Відновлення потуги Аххіяви відбувається близько 1200 року до н. е. Втім вже до 1150-х років до н. е. воно розпалася внаслідок тиску «народів моря» (прафригійці) або мушки. Ймовірно нащадками стали міста-держави Ефес і Мілет.

На чолі стояв цар. Аххіява розглядалася хеттами як «велике царство», чий володар вважався рівним по статусу великого царя Хатті і в мирний час дипломатично іменувався його «братом». Дослідники вважають, що влада царя обмежувалася радою старійшин або військовими зборами. Інші вчені розглядають Аххіяву як військово-політичний союз на чолі із вождем (басилевсом).

Основу становили колісниці. Також є згадки про піхоту. Також Аххіява мала значний флот. Напевне її належали острова поблизу Малої Азії, звідси аххіявський флот здійснював піратські напади.

• Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. М., 1996
• Mil­ler J. Ein Kö­nig von Hat­ti an einen Kö­nig von Ah­hijawa // Tex­te aus der Umwelt des Al­ten Tes­ta­ments. N. F. Bd 3. Gü­tersloh, 2006. S. 240—247
• Jorrit M. Kelder: Mycenaeans in Western Anatolia. In: J. P. Stronk, M. D. de Weerd (Hrsg.): TALANTA. Proceedings of the Dutch Archeological and Historical Society XXXVI–XXXVII (2004—2005). 2006, S. 49–86.
• G. Steiner, «The Case of Wiluša and Ahhiyawa», dans Bibliotheca Orientalis 64, 2007, p. 590—611
• Joachim Latacz: Troja und Homer. Der Weg zur Lösung eines alten Rätsels. Koehler & Amelang, Leipzig 2010 (6., erweiterte und aktualisierte Auflage). ISBN 978-3-7338-0332-2