Ашот Багратуні

Ашот Багратуні (вірм. Աշոտ Բագրատունի; д/н —780) — 14-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 775—780 роках.

Ашот Багратуні
Рід Багратіди вірменські
Батько Саак III Багратуні[1][2]

Життєпис

Особисть його дискусійна: одні дослідники вважають, що був сином Саака III і самочино взяв титул гахерец ішхана; інші ототожнюють його з Ашотом, сином Смбата VII, ще одні вважають, що цей Ашот ніколи не носив титула.

Напевніше якщо він навіть оголосив себе гахерец ішханом і спарапетом, то був визнаний не всіма ішханами, а також не враховувався двором багдадського халіфа. Саме в цей час починається посилена колонізація вірменських земель мусулмьанами, насамперед арабами, що свідчить про послаблення авторитету головуючого князя. Помер у серпні 780 року. Новим гахерец ішханом халіф гарун ар-Рашид призначив Тацата Андзеваці.

Примітки
  1. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 112.
  2. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 337. — ISBN 978-2-7018-0226-8

Джерела
  • Rene Grousset. L'Empire Du Levant: Histoire de la Question D'Orient. Payot; 1979.
  • Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006, 634 p.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.