Смбат VII Багратуні

Смбат VII Багратуні (вірм. Սմբատ Է Բագրատունի; д/н —775) — 13-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 770—775 роках. За перілом Багратуні- правителів рахуєтсья як Смбат III.

Смбат VII Багратуні
Помер 25 квітня 775[1][2]
Q63301960?, Bagrevandd, Айрарат, Вірменський емірат[1][2]
Діяльність суверен
Титул Q13053623?[3]
Рід Багратіди вірменські
Батько Ашот III Багратуні[4]
Брати, сестри Vasak Bagratunid
Діти Ашот IV Багратуні[1], Shapuh Bagratunid[1] і Q21009036?

Життєпис

Син гахерец ішхана Ашота III. У 740-х роках брав участь разом з батьком проти роду Маміконян. Після засліплення батька 748 року відступив з ним до родинних земель. 750 року приєднався до стриєчного брата Саака III. 753 року отримав від останнього посаду спарапета.

761 року після смерті батька успадкував родинні володіння. 770 року за смертю Саака III призначається халіфом аль-Мансуром новим гахерец ішханом. Втім у 775 році приєднався до повстання Мушела VI Маміконяна. Вони разом взяли в облогу Карінн, але лише втратили дозволивши арабському полководцю Амру ібн Амру підійти до Двіна. При цьому Смбат VII ігнорував повідомлення про небезпеку від свого родичаАшота Багратуні з Тарона. Зрештою у вирішальній битві при Багравандівірменське військо зазнало поразки, а Смбат VII загинув. Титул гахерец ішхан привласнив небіж Ашот Багратуні.

Родина

Дружина — сестра Самвела Маміконяна, ішхана Тарона

Діти:

  • Ашот (760—826), гахерец ішхан
  • Шапух (д/н—821/822), ішхан Тайка
  • Баграт (д/н—792)

Примітки
  1. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 113.
  2. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families — P. http://www.fmg.ac/Projects/MedLands/ARMENIA.htm.
  3. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 113 et 508.
  4. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 112–113.

Джерела
  • René Grousset, Histoire de l'Arménie des origines à 1071, Paris, Payot, 1947 (réimpr. 1973, 1984, 1995, 2008)
  • Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990
  • Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.