Тацат Андзеваці

Походив зі шляхетського роду Андзеваці. Син Григора, нахарара Андзеваціка. Ймовірно в 740-х роках брав участь у повстанні під проводом Григора Маміконяна. Після поразки у 753 році Мушела Маміконяна перебрався до Візантійської імперії, де вступив на службу до імператора Костянтина V. ставши заповзятим іконоборцем.

Відзначився у війнах проти булгар, отримавши близько 760 року посаду стратега феми (якої саме невідомо). Потім до 776 року був очільником феми Букеларії. Того ж року він очолив військо у кампанії проти арабів, дійшовши до Самосати. У 778 році служив вже під орудою Михайла Лаханодракона, взявши участь в поході на Германіке. У 781 році відзначився у битві біля Кесарії.

Наприкінці 781 року перейшов на бік халіфа аль-Хаді. Це сталося або через конфлікт з логофетом Ставрікієм, або через побоювання за себе за іконоборство з огляду на прихильність до іконошанування регентши Ірини. В будь-якомуразі раптова зрада Тацата призвела до поразки візантійського війська.

На дяку за це призначається гахерец ішханом Вірменії. був вірним багдадським халіфам. 785 року брав участь у військовій кампанії проти Хозарського каганату і албанського князя Степаноса I, в якій загинув на Каранському полі біля Дербенту (за іншими повідомленнями помер від сонячного удару. Новим гахерецішханом було призначено Ашота IV Багратуні.

• Treadgold, Warren (1988). The Byzantine Revival, 780—842. Stanford, California: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-1462-4.
• Kazhdan, Alexander, ed. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-504652-8.