А. К. Рід
А. К. Рід (англ. A.C. Reed), справжнє ім'я Аа́рон Ко́ртен (англ. Aaron Corthen; 8 травня 1926, Ворделл, Міссурі — 25 лютого 2004, Чикаго, Іллінойс) — американський блюзовий саксофоніст.
А. К. Рід | |
---|---|
| |
А. К. Рід у Франції, 1980 | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Аарон Кортен |
Дата народження | 9 травня 1926 |
Місце народження | Ворделл, Міссурі |
Дата смерті | 25 лютого 2004 (77 років) |
Місце смерті | Чикаго, Іллінойс |
Роки активності | 1960-ті—1990-ті |
Громадянство | США |
Професія | музикант |
Інструменти | тенор-саксофон |
Жанр | блюз |
Лейбли | Alligator, Cool, Delmark, Ice Cube, Nike, USA |
Біографія
Народився 8 травня 1926 року у Ворделлі, штат Міссурі. Син Лемона Кортена і Дейзі Л. Віттакер. З дининства захоплювався музикою. У 1942 році переїхав до Чикаго у віці 16 років. Відразу знайшов роботу на металургійному комбінаті і придбав свій перший саксофон в ломбарді на першу зарплату.
Спочатку цікавився джазовими біг-бендами. Навчався у Чиказькій музичній консерваторії декілька років, де намагався наслідувати свого кумира, саксофоніста Джина Еммонса. Продовжив працювати на комбінаті вдень, а на вихідних виступав з блюзовими гуртами. У цей період познайомився з тенор-саксофоністом Дж. Т. Брауном, який грав в гурті Елмора Джеймса; Браун навчив Ріда особливостям гри в блюзовій манері.
Після завершення Другої світової війни виступав з блюзовим гітаристом Ерлом Гукером. У 1948 році приєднався до гурту Віллі Мейбона. У 1956 році приєднався до гурту колишнього басиста Айка Тернера Денніса «Біг Мен» Байндера, з яким гастролював на Південному Сході. На початку 1960-х повернувся до Чикаго і знову об'єднався з Гукером, з яким записав багато сесій на лейблах продюсера Мел Лондона Chief і Age; у 1961 році записав на Age «This Little Voice», яка стала місцевим хітом. Потім на Age послідували «Come on Home», «Mean Cop» і «I Stay Mad». Записувався на лейблі King (1961) і працював з Віллі Евансом. У 1960-х записувався як вокаліст на невеликих чиказьких лейблах Nike («Talkin' 'Bout My Friends»), Cool («My Baby Is Fine»), USA («I'd Rather Fight Than Switch»), і T.D.S. («Things I Want You to Do»), а також працював як сесійний музикант з Гукером, Мадді Вотерсом, Рікі Алленом та Лілліан Оффітт.
У 1967 році приєднався до гурту Бадді Гая. У 1970 році гурт гастролював з The Rolling Stones, у яких грав на розігріві. У 1972 році переїхав до Лас-Вегаса, штат Невада. У 1977 році ненадовго приєднався до гурту Сона Сілса; потім у 1978 році став працювати з Альбертом Коллінсом (взяв участь у п'яти LP Коллінса на Alligator, зокрема на Ice Pickin'), з яким гастролював і записувався упродовж наступних п'яти років. Завдяки Коллінсу здобув міжнародне визнання. Це, а також вихід альбом Living Chicago Blues, Vol. 3 у 1980 році, на якому Рід грає на чотирьох композиціях, дозволили йому розпочати сольну кар'єру. У 1982 році записав свій дебютний в якості соліста альбом Take These Blues and Shove 'Em на лейблі Ice Cube (пізніше перевиданий на Rooster Blues). Потім послідував I'm in the Wrong Business у 1987 році на Alligator за участі запрошених артистів Бонні Рейтт та Стіві Рей Вона. Разом зі своїм гуртом Spark Plugs активно виступав на початку 2000-х.
Помер 25 лютого 2004 року в Чикаго у віці 77 років від раку.
Дискографія
Альбоми
- Living Chicago Blues, Vol. 3 (Alligator, 1980)
- Take These Blues and Shove 'Em (Ice Cube, 1982)
- I Got Money (Blue Phoenix, 1986) з Морісом Военом
- I'm in the Wrong Business (Alligator, 1987)
- Junk Food (Delmark, 1998)
Сингли
- «This Little Voice»/«Apache War Dance» (Age, 1961) з Ерлом Гукером
- «I'd Rather Fight Than Switch»/«I Got Money to Burn» (USA, 1965)
- «Boogalo-Tramp»/«Talkin 'Bout My Friends» (Nike, 1969)
Література
- Edward Komara. Encyclopedia of the Blues, 2 Volume Set. — Routledge, 28 жовтня, 2005. — Т. 2. — 1440 p. — ISBN 0415926998.
- Eric S. LeBlanc and Bob Eagle. Blues: A Regional Experience. — Santa Barbara : Praeger, 2013. — P. 47. — ISBN 978-0-313-34423-7.
Посилання
- А. К. Рід на сайті Allmusic. (англ.)
- А. К. Рід на Discogs.com (англ.)
- Біографія А. К. Ріда (англ.)