Бабич Геннадій Іванович
Бабич Геннадій Іванович (10 липня 1942, Баку, Азербайджан — 26 грудня 2000, Луганськ, Україна) — український художник з Луганська. Працював в галузі живопису, монументально-декоративного мистецтва.
| Бабич Геннадій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
10 липня 1942 Баку, Азербайджан | |||
| Смерть | 26 грудня 2000 (58 років) | |||
| Луганськ, Україна | ||||
| Національність | українець | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Харківська державна академія дизайну та мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Єгоров Євген Павлович і Хмельницький Олександр Анатолійович | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
|
| ||||
Член Національної спілки художників України з 1993 року.
Життєпис
Народився 10 липня 1942 року в Баку (Азербайджан).
В 1972 році закінчив навчання в Харківському художньо-промисловому інституті, де навчався під керівництвом Е. Бикова, Є. Єгоров та О. Хмельницького.
Починаючи з 1973 року брав участь в виставках різного рівня від обласних до всесоюзних виставок.[1]
Основні твори
- Революція
- «Кроки Жовтня» (1984 р., мозаїка на заводі Якубовського, Луганськ);
- «Медицина» (1992 р., рельєф з мозаїкою на фасаді Луганського Медичного Університету);
- «Очікування» (1993 р.);
- «Тиша» (1993 р.);
- "Примарна мелодія "(1993 р.).
Примітки
- Луганский художник Бабич Геннадий Иванович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.