Багатоканальний запис

Багатоканальний запис (також багатодоріжковий або мультитрековий запис) — спосіб запису звуку, який дозволяє здійснювати одночасний або послідовний запис великої кількості звукових джерел на окремі звукові доріжки для створення загальної звукової картини.

Аналоговий багатоканальний магнітофон TASCAM 85 16B здатний записувати 16 аудіодоріжок на 1-дюймовій (2,54 см) стрічці
восьмидоріжковий цифровий рекордер Korg D888

Особливості

Багатоканальний запис здійснюється за допомогою:

Застосування цих пристроїв дає можливість незалежно записувати, відтворювати, обробляти і перезаписувати обрані окремі доріжки (треки) або одночасно весь запис. Кожна доріжка може містити запис інструментів та інструментальних груп, вокалістів, промову, музику і шумовий супровід.

У подальшому, в результаті зведення багатодоріжкового проекту і мастерингу отримується кінцева монофонічна, стереофонічна або багатоканальна фонограма. Розвиток технології багатоканального запису дозволив скоротити час запису, кількість дублів, підвищити якість звучання фінальної фонограми.

Історія

Перші 4-х і 8-доріжкові магнітофони з'явилися ще в середині 1950-х років. У другій половині 1960-х були представлені 16-доріжкові рекордери, а у 1974 в Сіднеї був представлений перший 24-доріжковий магнітофон. У 1982 році Sony представила 24-доріжковий магнітофон DASH-формату.

У СРСР з 1973 на Куйбишевському заводі виготовлявся магнітофон Садко-501. Він мав 38 доріжок, записаних на магнітній стрічці завширшки 50,3 мм і довжиною 300 метрів.

Завдяки розвитку багатоканального запису з'явилася можливість створювати системи об'ємного звучання, починаючи з квадрафонії і закінчуючи останніми поколіннями систем Dolby і DTS

Наприкінці 90-х початку 2000-х аналогові і цифрові багатодоріжкові магнітофони почали заміщати цифрові звукові робочі станції на основі жорстких дисків. Вони пропонували більш широкі можливості запису і обробки звукового сигналу і були направлені виключно на професійний сегмент індустрії звукозапису. І тільки з поширенням потужних ПК багатоканальний запис став доступним любителям і бюджетним студіям. Застосування відносно бюджетних багатоканальних звукових плат і аудіоредакторів з функцією багатодоріжкового запису дозволило створювати портативні студії звукозапису на базі ПК. Зручність роботи з матеріалом без застосування стрічкових технологій і оцінили професіонали, тому навіть великі студії звукозапису відмовилися від застосування коштовних багатоканальних магнітофонів.

Студія звукозапису на базі ПК

Більшість студій для створення демозапису і альбомів використовують цифрову звукову робочу станцію (DAW) на базі комп'ютера. Для багатоканального запису комп'ютер повинен бути оснащений звуковою картою або зовнішнім АЦП, встановленим програмним забезпеченням багатодоріжковим аудіоредактором, передпідсилювачем (може бути вбудований у звукову плату) з мікрофоном (може мати АЦП всередині і підключення по USB) для запису вокалу, акустичних та електронних інструментів. Також можливий запис з інших звукових пристроїв з лінійним виходом. При відтворенні і запису для прослуховування (моніторингу) можливе використання навушників, приєднаних до лінійного виходу звукової плати або через передпідсилювач, а також використання звукових моніторів як пасивних (зовнішній підсилювач), так і активних (вбудований підсилювач).

Звукові інтерфейси можуть бути виконані у вигляді PCI чи PCIe карти або зовнішнього USB або FireWire пристрою.

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.