Багдад (вілаєт)

Вілаєт Багдад (осман.: ولايت بغداد, тур.: Bağdat Vilâyeti or Beylerbeyliği, араб.: «ولاية بغداد») — вілаєт (провінція) Османської імперії. Столиця — Багдад. Утворено в результаті реформування Багдадського еялету.

Багдадський вілаєт

Прапор

Історія

У ході адміністративної реформи 1864 провінція стала вілаєтом, оскільки до цього іменувалася ейалетом. На початку 20-го століття мав площу 141 160 км².

Структура

В XVII столітті розділена на округи, найважливіші з яких такі:

  • Багдад
  • Хіллі
  • Зенгабад
  • Ремахійе
  • Дженгюле
  • Джезавер

Населення

Попередні підсумки першого Османського перепису 1885 (опубліковано в 1908) дали дані про населення до 850 000.[1] Точність показників чисельності населення коливається від наближених до чисто гіпотетичний залежно від регіону, в якому вони були зібрані.[1] більшість становили араби, частково курди та турки.

Економіка

Основу становило землеробство, а також ремісництво. Багдадський вілаєт був провідним серед інших вілаєтів Месопотамії з вирощування пшениці, кукурудзи, проса, картоплі, овочів, бобових, фруктів та значним їх постачальником на внутрішній ринок Османської імперії та Персії.

Примітки
  1. Азии[недоступне посилання з лютого 2019], A. H. Keane, стр. 460
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.