Багрій Василь Лук'янович

Народився 8 листопада 1925 року в с. Бортники Брацлавського району (нині Тульчинський) в селянській сім'ї, закінчив 8 класів.

У 1944 році Багрія В. Л. мобілізували до діючої армії. У Вітчизняні війні брав участь у військових діях на Західному фронті та в Манджурії.

Після демобілізації в 1948 році закінчив Тульчинське культурно-освітнє училище, потім Вінницький педінститут, історико-філологічний факультет.

З 1955 року працював учителем української мови і літератури та образотворчого мистецтва в Тульчинському районі. Спочатку в Клебанській СШ.

У Тульчинській школі-інтернаті Василь Лук'янович викладав українську мову та літературу з 1956 до 1963 року. Згодом В. Л. Багрій обіймав посаду завуча Тульчинської СШ № 2, а з 1972 по 1978 роки — інспектора шкіл у Тульчинському райвно. В 1979 році Василя Багрія призначили директором районної заочної школи працюючої молоді.

У 1985 р. вийшов на пенсію, але продовжував працювати вчителем у селах району — Крищенцях, Одаї та керівником художнього гуртка в Будинку дітей та юнацтва.

Писав вірші ще зі шкільної парти та в студентські роки, але друкувалися лише в районній та областних газетах. Став засновником районного літературно-мистецького об'єднання «Оберіг». У 1994 році вийшла перша збірка поета «Надвечір'я», у 1996 році — «Сповідь», а у 1988 р. — «Спокута».Помер Василь Лук'янович Багрій 7 листопада 2000 року.

Ця сумна звістка болем відізвалась в серцях його рідних, близьких, друзів, всіх хто знав його.

В студентські роки-під час навчання у Вінницькому педінституті ім. М. Островського (1951-1955 рр.)

Поховано Багрія В. Л. за сімейною традицією в селі Сокиринці Вінницького району поряд з дружиною.

Збірка «Колиска» вийшла в 2000 р. вже після смерті автора.

У 2005 році світ побачила поетична збірка Василя Лук'яновича Багрія «Суєта».

• Багрій Василь Лук'янович // З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 14—15.