Баден

Назва Баден походить від Гогенбаденського замку, резиденції перших баденських маркрафів, розташованої у Баден-Бадені.

1112 року баденський володар Герман II прийняв титул маркграфа, а свої володіння перетоворив на Баденське маркграфство (Баденську марку).

1535 року Баденське маркграфство розкололося на два — Баден-Дурлахське і Баден-Баденське. Після спустошливої пожежі 1689 року в Баден-Бадені, столиця останнього маркграфства була перенесена до Карлсруе.

1771 року Баден-Дурлахське і Баден-Баденське маркграфства знову об'єдналися в одну державу під проводом маркграфа Карла-Фрідріха. 1803 року він добився для неї статусу курфюрства у складі Священної Римської імперії.

Після ліквідації Священної Римської імперії в 1806 році Баденське курфюрство було перетворене на Велике герцогство Баден. 1871 року воно увійшло до складу Німецької імперії на правах автономної держави.

1918 року, з проголошенням Веймарської республіки, монархію у Великому герцогстві Баденському було скасовано. Замість герцогства постала автономна Баденська Республіка, що перебувала у складі демократичної Німеччини.

1933 року Баденську республіку перетворили на Баденське імпреське намісницво нацистської Німецької імперії.

1945 року територія Бадену була окупована французько-американськими військами. Французи зайняли терени Південного Бадену, а американці — землю Вюрттемберг-Баден.

1952 року Південний Баден і Вюрттемберг-Баден були об'єднані у Баден-Вюртемберг у складі Федеративної Республіки Німеччина.

• 333 Баденія — астероїд, названий на честь регіону.

• J. Becker et al., Bad. Gesch., 1979.
• Baden (D) // Historical Dictionary of Switzerland.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баден