Бадлай ібн Са'ад ад-Дін
Бадлай ібн Са'ад ад-Дін (*араб. بادلاي بن سعد الدين; д/н — 1445) — 4-й султан Адалу у 1433—1445 роках. Відомий також як Ахмад ад-Дін Бадлай та Шихаб ад-Дін Ахмад Бадлай. Мав прізвисько «Арве-Бадлай» («Бадлай-Звір»).
| Бадлай ібн Са'ад ад-Дін | |
|---|---|
| Народився |
Сайла, Zeila & Lughaya Stated, Сомаліленд |
| Помер | 1445 |
| Діяльність | політик |
| Посада | Султан |
| Рід | Walashma dynastyd |
| Батько | Са'ад ад-Дін II |
| Брати, сестри | Джамал ад-Дін II, Сабр ад-Дін II і Мансур ад-Дін |
| Діти | Мухаммад ібн Бадлай |
Життєпис
Походив з династії Валашма. Син Са'ад ад-Діна II, султана Іфату. 1403 року після поразки батька у війні з Ефіопією та падіння столиці Сайла разом з братами втік до Ємену. Тут вони отримали прихисток, а потім військову допомогу від Ахмада ан-Насіра, еміра держави Расулідів.
1415 році спільно з братами висадився на узбережжі Адалу, де його брата Сабр ад-Діна було оголошено султаном. Його діяльність за наступних султанів, що були його братами, невідома.
1433 року внаслідок змови загинув султан Джамал ад-Дін II. Зумів перемогти змовників, яких стратив. Внаслідок цього став султаном. Переніс столицю до Даккару.
Скористався склабкість ефіопських негусів, зумівши захопити області Бале. У 1443 році вдерся до провінції даваро, яку пограбував. Втім наступний похід проти Даваро виявився невдалим, оскільки у битві біля Гоміті султан зазнав поразки від негуса Зари Якоба, де загинув. За свідченням ефіопських джерел негус наказав розрізав тіло Бадлая на шматки і відправив частини в різні частини Ефіопії.
Трон Адалу отримав син загиблого Мухаммад.
Джерела
- Richard Pankhurst, History of Ethiopian Towns (Wiesbaden: Franz Steiner Verlag, 1982)
- G.W.B. Huntingford, Historical Geography of Ethiopia (London: British Academy, 1989)
- Pankhurst, Richard. The Ethiopian Borderlands: Essays in Regional History from Ancient Times to the End of the 18th Century (Asmara, Eritrea: Red Sea Press, 1997)