Бадр Ель-Каддурі

Батько Бадра був свого часу футболістом і саме від нього виходив імпульс розвитку футбольних здібностей сина. Бадра зарахували в школу клубу «Відад» (Касабланка), він пройшов через всю юнацьку систему підготовки одного з найпопулярніших клубів Марокко. Зіграв усього 38 ігор у чемпіонаті своєї країни.

Його помітив український фахівець Юрій Севастьяненко та запропонував Валерієві Лобановському, в якого в «Динамо» була проблема з лівим захисником[1].

Під час виступів за «Динамо». 13 серпня 2008 року

У чемпіонаті України дебютував 17 серпня 2002 року в домашньому матчі проти луцької «Волині», який завершився перемогою киян з рахунком 3:1. Проте, спочатку Бадр не пробився до основного складу команди, програвши конкуренцію більш досвідченому Андрієві Несмачному. Тому мароканський легіонер був змушений виступати за другу динамівську команду.

Лише з початку 2004 року ель Каддурі зміг завоювати позицію на лівому фланзі в тактичній схемі «Динамо» і протягом восьми сезонів став стабільно виходити у складі «Динамо».

31 серпня 2011 року перейшов на правах оренди в шотландський «Селтік» з Глазго[2], ставши першим марроканцем в історії «кельтів». Провівши шість ігор смугастої біло-зеленій футболці і відзначившись одним забитим м'ячем (18 вересня в легендарному дербі проти «Глазго Рейнджерс») ель Каддурі повернувся в січні 2012 року в «Динамо», так і не пристосувавшись до британського стилю гри. Проте, після повернення Бадр не зміг виграти конкуренцію у Горана Попова і влітку 2012 року його було відправлено до другої команди[3].

31 січня 2013 року на офіційному сайті «Динамо» з'явилася інформація про те, що контракт з Бадром ель Каддурі було розірвано за домовленістю обох сторін. Таким чином гравець отримав статус вільного агента[4].