Баді IV

Походив з династії Фунджі. Син макка Нула. 1724 року посів трон. Спочатку значного впливу набув візир Дока, що був доволі здібним та ефективним адміністратором. У 1732/1733 році Баді IV видав наказ, яким звільнив від податків факіха Бішарі, підтверджуючи подібний наказ, наданий його батькові — факіху Алі ібн Бурсі.

1738 року проти нього виступив ефіопський негус Йясу II, але у битві на річці Діндер за підтримки дарфурців Баді IV завдав поразки супротивникові. Захоплені у тому бою образ Христа й частку Животворного Хреста негус був змушений викупити за 8000 унцій золота.

З 1740 року почав створювати військо з рабів нубійців, яке стала відома як Чорні вершники. 1747 року потужне військо під орудою Мухаммада Абу аль-Кайліка (Лікайліка) захопила область Кордофан. Переможець був призначений намісником захопленої області, де відчутно зміцнився. Втім боротьба з повстаннями місцевої знаті Кордофану тривала до 1753 року.

Протягом 1750-х років проводив політику на зміцнення власної влади, омбежуючи вплив знаті та військовиків. За це звинувачився у тиранії та отрмиав своє прізвисько Ар-Ґахман. Місцеві шейхи усіляки протистояли централізаторській політиці.

1762 року повалений сином Насіром за підтримки Мухаммада Абу аль-Кайліка. Втік до Ефіопії, де отримав підтримку раси Мікаела Сехула. За порадою останнього негус Йоас I призначив колишнього макку губернатором Рас аль-Філу, що розташовувався поряд із кордоном з Сеннаром. Утім <fаді невдовзі заманили до Сеннару, де спочатку ув'язнили, а 1764 року таємно стратили в Теаві.

• E. A. Wallis Budge, A History of Ethiopia: Nubia and Abyssinia, 1928 (Oosterhout, the Netherlands: Anthropological Publications, 1970), pp. 454f.
• Jay Spaulding, «A Charter of Sultan Bādī B. Nōl of Sinnar, 1145/1732-3», Sudanic Africa, 13 (2002), pp. 37-40