Бажбеук-Мелікян Лавінія Олександрівна
Лавінія Олександрівна Бажбеук-Мелікян (3 квітня 1922, Тифліс — 2005, Єреван[1]) — вірменська і російська художниця. Народний художник Вірменської РСР.
Лавінія Олександрівна Бажбеук-Мелікян (Бажбеук-Мелікова) | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
3 квітня 1922 Тифліс (нині Тбілісі), Грузія | |||
Смерть | 2005 | |||
Єреван, Вірменія | ||||
Національність | вірмени | |||
Країна |
СРСР Вірменія Росія | |||
Жанр | портрет, пейзаж, натюрморт | |||
Навчання | Єреванський державний художній коледж ім. Ф. Терлемезянаd і Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова | |||
Діяльність | художниця, скульпторка, графікеса | |||
Напрямок | Витончені мистецтва | |||
Вплив |
О. Бажбеук-Мелікян М. Сар'ян | |||
Батько | Бажбеук-Меліков Олександр Олександрович | |||
Брати, сестри | • Zuleika Bazhbeuk-Melikyand і Vazgen Aleksandrovitsj Bazjbeoek-Melikjand | |||
Нагороди | ||||
Звання |
Заслужений художник Вірменської РСР Народний художник Вірменської РСР Заслужений діяч мистецтв РФ | |||
|
Біографія
Народилась у 1922 році в Тифлісі у родині визначного вірменського художника Олександра Бажбеук-Мелікяна. У 1935 році переїхала до Єревану. У 1944–1944 роках навчалась у Художньому училищі імені Ф. Терлемезяна. У 1944 році вступила до Московського художнього інституту імені Сурікова, займалась в майстерні С. В. Герасимова. Завершила навчання у 1951 році, після чого працювала в майстернях П. Д. Коріна над створенням мозаїчного панно для станції Московського метро «Комсомольська». Невдовзі повернулась до Вірменії[2].
У 1954 році була прийнята до Спілки художників СРСР. У 1962 і 1964 роках обиралась у правління Спілки художників Вірменії[2]. У 1976 році отримала звання Заслуженого художника Вірменської РСР, у 1983 — Народного художника Вірменської РСР. З 1988 року — член-кореспондент Академії мистецтв СРСР, у 1997 році отримала звання Заслуженого діяча мистецтв РФ. З 2002 року — дійсний член Російської академії мистецтв[1].
Останні роки жила і працювала у Москві.
Роботи знаходяться в Музеї сучасного мистецтва (Єреван), Національній галереї Вірменії, художніх фондах Вірменії і Росії, численних галереях і приватних колекціях інших країн[1].
Творчість
Головними жанрами у творчості Лавінії Бажбеук-Мелікян були портрет і натюрморт.
По поверненні до Вірменії художниця багато працювала у селах, змальовуючи життя вірменських селян, його простоту і природну красу. Вона говорила:
Одна з моїх найулюбленіших тем — село. Я люблю строгий гарний пейзаж вірменського села, але особливо люблю його людей, з їх простотою і життєствердною силою, щирістю, пластичною красою, людей з обпаленими сонцем обличчями. До таких людей неможливо бути байдужим, і зображати їх — велика радість[2].
Останні роки життя більше працювала в майстерні, створюючи портрети друзів-художників, автопортрети, натюрморти. Мистецтвознавці відзначають, що на творчу манеру Лавінії найбільший вплив справили батько, Олександр Бажбеук-Мелікян, та інший видатний вірменський художник Мартирос Сар'ян, в її роботах поєднуються традиції російського реалізму і колорит вірменської живопису[3].
Нагороди
Виставки
З 1951 року постійно брала участь в республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках.
- 1965 — участь в декаді вірменського мистецтва в Болгарії[1].
- 1979 — персональна виставка, Єреван[2].
- 1980 — персональна виставка, Москва[2].
- 2007 — персональна виставка (посмертна), Виставкові зали Російської академії мистецтв, Москва[5][6].
- 2008 — персональна виставка (посмертна), Спілка художників Вірменії, Єреван[7].
Примітки
- Бажбеук-Мелікян Лавінія Олександрівна на сайті Музею сучасного мистецтва м. Єреван
- Игитян, 1982.
- Блестящая династия (рос.)
- Бажбеук-Мелікян Лавінія Олександрівна на сайті Російської академії мистецтв.
- Выставка Л. Бажбеук-Меликян в Российской академии художеств
- Выставка произведений Л. А. Бажбеук-Меликян. 10.04.2007 — 06.05.2007
- Выставка знаменитой художницы Лавинии Бажбеук-Меликян открылась в Ереване // Новости-Армения, 2 октября 2008 (рос.)
Література
Г. С. Игитян. Лавиния Бажбеук‐Меликян. Портрет, натюрморт. Альбом. — М. : Советский художник, 1982.