Комсомольська (станція метро, Кільцева лінія)
Комсомольська (рос. Комсомольская) — станція Кільцевої лінії Московського метрополітену. Відкрита 30 січня 1952 року у складі черги «Курська» — «Білоруська». Розташована під Комсомольською площею між станціями «Проспект Миру» і «Курська», на території Красносільського району Центрального адміністративного округу Москви.
Комсомольська | |
---|---|
Кільцева лінія | |
Загальні дані | |
Тип | колонна трисклепінна глибокого закладення |
Глибина закладення | 37 м |
Проєктна назва | Комсомольська площа |
Проєкт перейменування | Каланчевська (1991), Три вокзали (1992), Вокзальна (1992) |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Довжина | 190 м |
Ширина | 10 м |
Дата відкриття | 30 січня 1952 |
Архітектор(и) | О.В. Щусєв, В. Д. Кокорін, А. Ю. Заболотная (рос.), В. С. Варванин (рос.), О. А. Великорецкий (рос.) |
Архітектор(и) вестибюлів | О. В. Щусев, В. С. Варванин (рос.), О. А. Великорецкий (рос.) |
Інженер(и)-конструктор(и) | А. И. Семёнов (рос.) |
Будівельник(и) | Будівництво N24 Мосметробуду |
Пересадка на |
«Комсомольська», «Москва-Пасажирська», «Москва-Пасажирська-Ярославська», «Москва-Пасажирська-Казанська» «Москва-Каланчевська» А: 40, с633, т14, т41, н15;; Тм: 7, 13, 37, 50 |
Виходи до | Комсомольская площадь, |
Час відкриття | 5.30 |
Час закриття | 1.00 |
Код станції | 070 |
Названа по Комсомольській площі, під якою розташована.
Головним архітектором станції є видатний архітектор-академік Щусєв Олексій Вікторович.
Вестибюлі і пересадки
У північному торці станції — сходи, що ведуть до невеликого купольного аванзалу. Довгий і широкий коридор виводить з аванзалу до ескалаторного тунелю. Ескалаторний тунель у свою чергу виводить до наземного вестибюлю, загального для обох станцій вузла. Вестибюль об'єднує верх двох ескалаторних тунелів двох станцій, вхід з Комсомольської площі, вихід на площу між Ярославським і Ленінградським вокзалами і вхід з підземного вестибюля з коридорами з обох цих вокзалів[1].
Перехід на Сокольницьку лінію можливий в середині залу — через малий ескалатор, потім розташований нижче станції довгий вигнутий коридор і далі з тунельного ескалатору вгору, у підземний циркульний колонний зал з виходом у південний торець «Комсомольської» Сокольницької лінії. В іншій стороні циркульного колонного залу — вихід до Казанського вокзалу.
Пересадки
- Метростанцію «Комсомольська»,
- Залізничну станцію «Москва-Пасажирська»,
- Залізничну станцію «Москва-Пасажирська-Ярославська»,
- Залізничну станцію «Москва-Пасажирська-Казанська»
- Залізничну станцію та станцію МЦД «Москва-Каланчевська»
- Автобуси: 40, с633, т14, т41, н15;;
- Трамваї: 7, 13, 37, 50
Технічна характеристика
Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення. У конструкції використано збірна чавунна оправа, як лоток використана монолітна плита. Довжина посадкового залу 190 м, ширина центрального нефу 11 м (замість характерних для станцій такої конструкції 8 м), висота залу 9 м (замість характерних 5,5 м)[2]. На станції 68 восьмигранних колон (крок становить 5,6 м)[3]
Колійний розвиток
Станція без колійного розвитку.
Оздоблення
Архітектурно станція «Комсомольська» — апофеоз сталінського ампіру, що відрізняється грандіозністю, помпезністю, поєднанням елементів класицизму, ампіру і московського бароко[3].
У наземному вестибюлі восьмикутний об'єм під великим куполом. Купол прикрашений ліпниною і фігурними барельєфами сурмачів, що трублять (автор Г. І. Мотовилов). По осі купола дві підвісні люстри у вигляді церковних панікадил, по всіх кутках — великі торшери.
Вхід з Ярославського і Ленінградського вокзалів знаходиться всередині вуличного павільйону, що є великою двоповерховою будівлею хрестової форми з двома шестиколонними портиками з боку Комсомольської площі і з виходом до перону Ленінградського і Ярославського вокзалів з протилежного боку. Внутрішнє склепіння вестибюля видається назовні великим куполом сірого кольору. Увінчаний цей купол височенним шпилем з п'ятикутною зіркою. На зірці зображені серп і молот[4].
У куполі склепіння аванзалу зображена червона п'ятикутна зірка з розбіжними в усі сторони золотими променями. У центрі аванзалу підвішена масивна багаторіжкова люстра[1].
Аркади, що мають два ряди колон, з'єднані витонченими арками. Вони тримають на собі загальні антаблементи з карнизами, що тягнуться по всій довжині станції. На карнизи спираються підстави склепіння центрального і бічних залів. Склепіння центрального залу в півтора рази вище бічних[3].
Стеля жовтого кольору також прикрашена мозаїчними вставками і ліпниною. Зал освітлений масивними багаторіжковими люстрами, висячими між панно; платформи висвітлюються люстрами меншого розміру. Колони прикрашені мармуровими капітелями і оброблені світлим мармуром, як і стіни станції. Підлога викладена рожевим гранітом. У тупиковому торці залу встановлено бюст В. І. Леніна.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комсомольська (станція метро, Кільцева лінія)
- Наумов, 2010, с. 268.
- Ю. С. Фролов, Д. М. Голицынский, А. П. Лебедев, «Метрополитены», «Желдориздат», М., 2001, стр. 252
- Наумов, 2010, с. 264.
- Наумов, 2010, с. 269.
Посилання
- «Комсомольська». www.metro.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 23 липня 2012.(рос.)
- «Комсомольська». www.mosmetro.ru. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 23 липня 2012.(рос.)
- «Комсомольська». news.metro.ru. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 23 липня 2012.(рос.)
- Схема пересадного вузла. www.metroreklama.ru. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 23 липня 2012.(рос.)
- «Комсомольська-кільцева». KartaMetro.info. Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 23 липня 2012. (рос.)
Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
---|---|---|---|---|
Проспект Миру | Кільцева лінія | Курська | ||