Байбуга
Байбуга (Бай-Буга; рос. Байбуга[1], Овр. Баубуга[2], Бай-Буга, крим. Bay Buğa, Бай Буг) — річка в Східному Криму. Починається джерелом поблизу села Ключове ( Кіровський район) і впадає в Феодосійську затоку Чорного моря в межах міста Феодосії.
Байбуга | |
---|---|
45°01′55″ пн. ш. 35°10′56″ сх. д. | |
Витік | Схили Головного пасма Кримських гір |
• координати | 45°01′55″ пн. ш. 35°10′56″ сх. д. |
Гирло | Феодосійська затока |
• координати | 45°03′01″ пн. ш. 35°23′15″ сх. д. |
Країни: | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Довжина | 20 км |
Площа басейну: | 111 км² |
Середньорічний стік | 0,35 м³/с |
Ідентифікатори і посилання | |
код ДВР Росії | 21010000612106300001510 |
GeoNames | 712739 |
Вододілом між Байбуга і річками Південного берега Криму є протяжна з південного сходу на північний захід гора Клементьєва (Узун — Сирт) і височина Тепе-Оба. Річка порівняно маловодна, тому для підвищення її водності з 1876 року почалися роботи з заліснення водозбірного басейну, переважно кримською сосною.
Лівий приплив Байбуги — пересихаючий потік в яру Чобан-Чокрак[1] довжиною 8 км, бере початок між хребтами Кучук-Егет і Біюк-Егет[1].
Одну назва з річкою носили раніше два розташованих на ній села: Ближня Бай-Буга (в 1945 році перейменовано в Ближнє) та Дальня Байбуга (включено до складу сусіднього села Насипне).
В 1904 році на водозборі Байбуги біля підніжжя пагорба Паша-Тепе було відкрито джерело Паша-Тепе, який подібний за змістом хлористого і сірчанокислого натрію до «Єсентуки № 20». Висока якість мінеральної води було відзначено золотою медаллю на Міжнародній виставці в Бельгії ще в 1916 році. Під час подій 1917 і наступних років свердловина була запущена, але потім відновлена в 1925 році, отримавши нову назву — «Феодосійська».
Цікаві факти
- Біля села Насипне та у місті Феодосія річку перетинає автошлях Р23 (автомобільний шлях регіонального значення на території України, Сімферополь — Феодосія).
Примітки
- Генеральний штаб // Феодосія // Україна Республіка Крим // Система координат 1942 р.
- Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIII, лист: 14. Показаны территории: Таврической губернии