Сімферополь

У першій половині XX століття українською місто називалося Симферопіль[3][4][5], Семферопіль[6].

Ювілейна монета НБУ присвячена 225-річчю Сімферополя

На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ ст і гунів у IV ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

З початку XVII століття — значне кримськотатарське поселення Ак-Мечеть, резиденція кримськотатарського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II був виданий указ про заснування міста поруч з Ак-Мечеттю (яка відома зараз як район Сімферополя «Старе місто»), яке отримало сучасну назву Сімферополь і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

• 24 квітня 1918 року Сімферополь був здобутий Кримською групою Армії УНР.
• 1921–1945 центр Кримської Автономної РСР, з 1945 — Кримської області РРФСР.
• 1954 р. — Кримська область в складі УРСР
• 1991 р. — адміністративний центр Кримської АРСР.
• З 1998 р. — столиця АР Крим.
• У лютому-березні 2014 місто окуповане Росією і проголошено адміністративним центром т. зв. «Республіки Крим».

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (1872–1875); його кількість, осіб:

Національний склад Сімферополя за переписом 2001 року р.[9]

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 р.[10]

Вид на аеродром Заводське. Сімферополь. Вид на Внутрішню та Головну гряди Кримських гір.

Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

Міжнародний аеропорт «Сімферополь»

• Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди Укрзалізниці з Криму тимчасово скасовані[11]. Станом на початок 2015 року обслуговує тільки приміські поїзди.
• Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана (з березня 2014 р. обслуговує тільки рейси російського напрямку)
• тролейбусна лінія Сімферополь—Алушта—Ялта, яка проходить однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси відправляються зі станції «Курортна» (розташована біля залізничного вокзалу).
• Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).

Східною околицею міста проходить автошлях E105.

В самому місті існує автобусне та тролейбусне сполучення.

Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського

• Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського;
• Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського;

Також діють інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проектно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

Палац Воронцова, класицизм, 1826, парк Салгирка

Ботанічний сад при ТНУ імені В. І. Вернадського

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату і партизанам і підпільникам Криму, Б. Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи:

• Ботанічний сад ТНУ ім. В. І. Вернадського (парк «Салгирка»)
• Дуб «Богатир Тавриди» — 650 років, висота — 25 м, довжина стовбура в обхваті — 5,25 м — Дитячий парк.
• П'ятистовбурний каштан — вул. Фрунзе, 30.

Пам'ятки архітектури:

• Палац М. С. Воронцова, 1826
• Будинок Чірахова (початок ХХ ст.);
• Залізничний вокзал,1951;
• Кримський академічний російський театр, 1911
• Кінотеатр імені Тараса Шевченка, 1915

Сімферопольське водосховище

Археологічні пам'ятки:

• Стоянка Чокурча (епоха палеоліту)
• Руїни городища Неаполя Скіфського.

Мальовничі околиці:

• Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
• Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
• Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
• Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
• Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
• Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
• Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
• Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
• Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
• Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
• Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
• Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
• Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
• Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
• Ділянка узбережжя Чорного моря біля с. Миколаївка.
• Ділянка степу біля с. Сонячне.

Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)[17]:

• Ескішехір—Тепебаши, Туреччина (2007)
• Гейдельберг, Німеччина (1991)
• Іркутськ, Росія (2008)
• Кечкемет, Угорщина (2006)
• Москва—Південно-Західний адміністративний округ, Росія (2008)
• Новочеркаськ, Росія (2008)
• Омськ, Росія (2008)
• Русе, Болгарія (2008)
• Сейлем, США (1986)
• Нижній Новгород, Росія (2016)

Сімферополь підтримує партнерські відносини з українськими містами Донецьком та Чернівцями.

• 
  Рада міністрів Криму (площа Леніна)
• 
  Кінотеатр «Сімферополь»
• 
  Будинок профспілок (вул. Севастопольська)
• 
  Набережна
• 
  вул. К. Маркса
• 
  Бульвар Івана Франка
• 
  Вулиця Гагаріна
• 
  Багатоповерхівка в центрі міста
• 
  Критично низький рівень води у водосховищі, лютий 2013 року
• 
  Неаполь Скіфський

• За містом названо мінерал Симферит.

• Сімферопольська телевежа

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: Навчальний посібник / А. Л. Байцар; Львівський національний університет ім. І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
• Думнов Д. Ф. Симферополь: Справочник. — Симферополь: Таврия, 1989. — 144 с. (рос.)
• Symferopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 742. (пол.) — S. 742. (пол.)

• История и большая фотогалерея Симферополя (рос.)
• газета «Кримська світлиця»
• Портал міста Симферополь
• стаття Сімферополь — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Український Сімферополь: Наше місце в історії міста над Салгиром