Байлова
Байлова́ — річка в Україні, у межах Хустського району Закарпатської області, права притока Тиси (басейн Дунаю).
| Байлова | |
|---|---|
| 48°07′35″ пн. ш. 23°21′09″ сх. д. | |
| Витік | на захід від с. Драгово |
| Гирло | Тиса |
| Басейн | басейн Дунаю |
| Країни: |
 Україна[1] |
| Прирічкові країни: |
Україна Закарпатська область |
| Регіон |
Закарпатська область Україна[1] |
| Довжина | 25 км |
| Площа басейну: | 121 км² |
| Притоки: | Лазівський, Галлош (праві); Помийниця (ліва) |
| Ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 712727 |
| |
Довжина 25 км. Площа водозбірного басейну 121 км². Похил річки 1,5 м/км. Долина переважно V-подібна, подекуди трапецієподібна, завширшки 10—30 м, у пониззі до 1,4 км. Річище слабкозвивисте, завширшки до 5—10 м (до 20 м у пониззі). Використовується на водопостачання. Зроблено берегоукріплення.
Бере початок у межиріччі Ріки і Тереблі, серед південних відногів хребта Бовцарський Верх, на захід від села Драгово. Тече територією Верхньотисинської улоговини на південь, південний захід і (в пониззі) захід та північний захід. Впадає до Тиси на південний схід від м. Хуста.
Найбільші притоки: Лазівський, Галлош (праві); Помийниця (ліва).
Література
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Каталог річок України. / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.
- GEOnet Names Server — 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.